Дозировка
Внутрь. Таблетки необходимо растворить в половине стакана воды (не менее 30 мл) и тщательно перемешав, выпить. Возможно подержать таблетки во рту до полного растворения, после чего проглотить. С целью снижения риска развития побочных эффектов со стороны ЖКТ следует принимать препарат в начале приема пищи. Взрослым и детям старше 12 лет (c массой тела >40 кг) при легком или среднетяжелом течении инфекции назначают по 1 таб. (625 мг) каждые 12 ч, в случае тяжелого течения инфекции и инфекций дыхательных путей - по 1 таб. (625 мг) каждые 8 ч или по 1 таб. (1000 мг) каждые 12 ч. Продолжительность лечения - до 14 дней. В случае начала лечения с парентерального введения препарата возможно продолжение терапии приемом внутрь таблеток Амоксиклав® Квиктаб. В соответствии с тяжестью функциональных нарушений почек следует снизить дозу препарата и/или увеличить интервал применения. При почечной недостаточности средней степени тяжести (КК 10-30 мл/мин) назначают по 1 таб. (625 мг) каждые 12 ч. При почечной недостаточности тяжелой степени (КК <10 мл/мин) - по 1 таб. (625 мг) каждые 24 ч. При анурии интервал между приемами доз следует увеличить до 48 ч и более.
Передозировка
боль в животе, диарея, рвота; возможно также тревожное возбуждение, бессонница, головокружение; в отдельных случаях - судороги
Лекарственная форма
Таблетки диспергируемые
Состав
амоксициллина тригидрат1004.5 мг,
что соответствует содержанию амоксициллина875 мг
клавуланат калия148.87 мг,
что соответствует содержанию клавулановой кислоты125 мг
Вспомогательные вещества: ароматизатор тропическая смесь, ароматизатор сладкий апельсин, аспартам, кремния диоксид коллоидный безводный, железа (III) оксид желтый (E172), тальк, масло касторовое гидрированное, целлюлоза микрокристаллическая кремнийсодержащая
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия; содержит полусинтетический пенициллин амоксициллин и ингибитор бета-лактамаз клавулановую кислоту. Клавулановая кислота обеспечивает стойкий инактивированный комплекс с этими ферментами и обеспечивает устойчивость амоксициллина к воздействию бета-лактамаз, продуцируемых микроорганизмами.
Клавулановая кислота, подобная по структуре бета-лактамным антибиотикам, обладает слабой собственной антибактериальной активностью.
Амоксиклав® активен в отношении чувствительных к амоксициллину штаммов, включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазы, в т.ч. аэробные грамположительные бактерии: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis, Enterococcus spp., Staphylococcus aureus (кроме метициллин-резистентных штаммов), Staphylococcus epidermidis (кроме метициллин-резистентных штаммов), Staphylococcus saprophyticus, Listeria spp.; аэробные грамотрицательные бактерии: Bordetella pertussis, Brucella spp., Campylobacter jejuni, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus spp., Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica, Eikenella corrodens; грамположительные анаэробы: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Actinomyces israelii, Fusobacterium spp., Prevotella spp., грамотрицательные анаэробы: Bacteroides spp.
Фармакокинетика
Основные фармакокинетические параметры амоксициллина и клавулановой кислоты сходны.
Всасывание
После приема препарата внутрь оба компонента хорошо всасываются из ЖКТ, прием пищи не влияет на степень всасывания. Биодоступность амоксициллина и клавулановой кислоты - 90% и 70% соответственно. Cmax в плазме крови достигаются через 1 ч после приема препарата и составляют (в зависимости от дозы) для амоксициллина 3-12 мкг/мл, для клавулановой кислоты - около 2 мкг/мл.
Распределение
Оба компонента характеризуются хорошим объемом распределения в жидкостях и тканях организма (секрет придаточных пазух носа, синовиальная жидкость, небные миндалины, среднее ухо, плевральная жидкость, слюна, бронхиальный секрет, легкие, матка, яичники, печень, предстательная железа, мышечная ткань, желчный пузырь, перитонеальная жидкость). В моче препарат присутствует в высоких концентрациях.
Амоксициллин и клавулановая кислота не проникают через ГЭБ при невоспаленных мозговых оболочках.
Активные вещества проникают через плацентарный барьер и в следовых концентрациях выделяются с грудным молоком. Степень связывания с белками плазмы крови низкая.
Метаболизм
Амоксициллин частично метаболизируется, клавулановая кислота подвергается интенсивному метаболизму.
Выведение
Амоксициллин выводится почками практически в неизмененном виде путем канальцевой секреции и клубочковой фильтрации. Клавулановая кислота выводится путем клубочковой фильтрации, частично в виде метаболитов. Небольшие количества могут выводиться через кишечник и легкие. T1/2 амоксициллина составляет около 1 ч. T1/2 клавулановой кислоты составляет около 1 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При тяжелой почечной недостаточности T1/2 увеличивается до 7.5 ч для амоксициллина и до 4.5 ч для клавулановой кислоты.
Оба компонента удаляются гемодиализом и незначительные количества перитонеальным диализом.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: потеря аппетита, тошнота, рвота, диарея; редко - повышение активности печеночных ферментов (АЛТ, АСТ), повышение уровня ЩФ, нарушения функции печени; в единичных случаях - холестатическая желтуха, гепатит, псевдомембранозный колит.
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль; очень редко - судороги (могут проявляться у пациентов с нарушением функции почек при приеме препарата в высоких дозах).
Со стороны системы кроветворения: редко - обратимая лейкопения (в т.ч. нейтропения), тромбоцитопения; очень редко - гемолитическая анемия, обратимое увеличение протромбинового времени (при совместном применении с антикоагулянтами).
Со стороны мочевыделительной системы: очень редко - интерстициальный нефрит, кристаллурия.
Аллергические реакции: эритематозная сыпь, зуд, крапивница; редко - многоформная экссудативная эритема, ангионевротический отек, анафилактический шок; в единичных случаях - эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, острый генерализованный экзантематозный пустуллез.
Прочие: редко - развитие суперинфекции (в т.ч. кандидоз).
Побочные эффекты в большинстве случаев слабые и преходящие
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В связи с тем, что у большого количества пациентов с инфекционным мононуклеозом и лимфолейкозом, получавших ампициллин, наблюдали появление эритематозной сыпи, применение антибиотиков группы ампициллина для таких пациентов не рекомендуется.
При курсовом лечении следует контролировать функции органов кроветворения, печени и почек.
У пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек требуется адекватная коррекция режима дозирования или увеличение интервалов между приемами препарата.
С целью снижения риска развития побочных реакций со стороны ЖКТ следует принимать препарат во время еды.
При применении Амоксиклава Квиктаб возможна ложноположительная реакция при определении уровня глюкозы в моче при использовании реактива Бенедикта или раствора Феллинга (рекомендуют применять ферментативные реакции с глюкозидазой).
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Данных об отрицательном влиянии Амоксиклава Квиктаб в рекомендуемых дозах на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами нет.
Показания
Лечение инфекционно-воспалительных заболеваний, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции верхних отделов дыхательных путей и ЛОР-органов (в т.ч. острый и хронический синусит, острый и хронический средний отит, заглоточный абсцесс, тонзиллит, фарингит);
— инфекции нижних отделов дыхательных путей (в т.ч. острый бронхит с бактериальной суперинфекцией, хронический бронхит, пневмония);
— инфекции мочевыводящих путей
— гинекологические инфекции;
— инфекции кожи и мягких тканей, включая укусы человека и животных;
— инфекции костной и соединительной ткани;
— инфекции желчных путей (холецистит, холангит);
— одонтогенные инфекции
Противопоказания
— указание в анамнезе на холестатическую желтуху или на нарушения функции печени, вызванные приемом амоксициллина/клавулановой кислоты;
— детский возраст до 12 лет (с массой тела <40 кг);
— повышенная чувствительность к бета-лактамным антибиотикам (в т.ч. группа пенициллинов, группа цефалоспоринов);
— повышенная чувствительность к амоксициллину или клавулановой кислоте.
С осторожностью назначают препарат пациентам с псевдомембранозным колитом в анамнезе, печеночной недостаточностью, тяжелыми нарушениями функции почек, в период лактации.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Амоксиклава Квиктаб с антацидами, глюкозамином, слабительными средствами, аминогликозидами абсорбция замедляется, с аскорбиновой кислотой - повышается.
Диуретики, аллопуринол, фенилбутазон, НПВС и другие лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, повышают концентрацию амоксициллина (клавулановая кислота выводится в основном путем клубочковой фильтрации).
При одновременном применении Амоксиклава Квиктаб и антикоагулянтов отмечается увеличение протромбинового времени. Поэтому данная комбинация назначается с осторожностью
При одновременном применении Амоксиклав® Квиктаб усиливает токсичность метотрексата.
При одновременном применении Амоксиклава Квиктаб с аллопуринолом повышается риск развития экзантемы.
Следует избегать одновременного применения Амоксиклава Квиктаб с дисульфирамом.
Комбинация амоксициллина с рифампицином антагонистична (отмечается взаимное ослабление антибактериального действия)
(45)
Дозування
Всередину. Таблетки необхідно розчинити в половині склянки води (не менше 30 мл) і ретельно перемішавши, випити. Можливо потримати таблетки у роті до повного розчинення, після чого проковтнути. З метою зниження ризику розвитку побічних ефектів з боку ШКТ слід приймати препарат на початку прийому їжі. Дорослим і дітям старше 12 років (з масою тіла >40 кг) при легкому або середньотяжкому перебігу інфекції призначають по 1 таб. (625 мг) кожні 12 год, у разі тяжкого перебігу інфекції та інфекцій дихальних шляхів - по 1 таб. (625 мг) кожні 8 год та��й по 1 таб. (1000 мг) кожні 12 год. Тривалість лікування - до 14 днів. У разі початку лікування з парентерального введення препарату можливе продовження терапії прийомом всередину таблеток Амоксиклав® Квіктаб. Відповідно до тяжкості функціональних порушень нирок слід знизити дозу препарату і/або збільшити інтервал застосування. При нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК 10-30 мл/хв) призначають по 1 таб. (625 мг) кожні 12 год. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК <10 мл/хв) - по 1 таб. (625 мг) кожні 24 год. При анурії інтервал між прийомами доз слід збільшити до 48 год і більше.Передозування
біль у животі, діарея, блювання; можливо також тривожне збудження, безсоння, запаморочення; в окремих випадках - судоми
Лікарська форма
Таблетки, що диспергуютьсяСклад
амоксициліну тригидрат1004.5 мг,
що відповідає змісту амоксициллина875 мг
клавуланат калия148.87 мг,
що відповідає змісту клавуланової кислоты125 мг
Допоміжні речовини: ароматизатор тропічна суміш, ароматизатор апельсина, натуральний солодкийів, аспартам, кремнію діоксид колоїдний безводний, заліза (ІІІ) оксид жовтий (E172), тальк, олія рицинова гідрогенізована, целюлоза мікрокристалічна кремнийсодержащаяФармакологічна дія
Антибіотик широкого спектра дії; містить напівсинтетичний пеніцилін амоксицилін та інгібітор бета-лактамаз клавулановую кислоту. Клавуланова кислота забезпечує стійкий інактивований комплекс з цими ферментами і забезпечує стійкість амоксициліну до впливу бета-лактамаз, що продукуються мікроорганізмами.
/> Клавуланова кислота подібна за структурою бета-лактамних антибіотиків, має слабку власної антибактеріальною активністю.
Амоксиклав® активний відносно чутливих до амоксициліну штамів, включаючи штами, що продукують бета-лактамази, у т. ч. аеробні грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis, Enterococcus spp., Staphylococcus aureus (окрім метицилін-резистентних штамів), Staphylococcus epidermidis (окрім метицилін-резистентних штамів), Staphylococcus saprophyticus, Listeria spp.; аеробні грамнегативні бактерії: Bordetella pertussis, Brucella spp., Campylobacter jejuni, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus spp., Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica, Eikenella corrodens; грампозитивні анаероби: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Actinomyces israelii, Fusobacterium spp., Prevotella spp., грамнегативні анаероби: Bacteroides spp.Фармакокінетика
Основні фармакокінетичні параметри амоксициліну та клавуланової кислоти подібні.
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо обидва компоненти добре всмоктуються із ШКТ, прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти - 90% і 70% відповідно. Cmax в плазмі крові досягаються через 1 год після прийому препарату та становлять (залежно від дози) для амоксициліну 3-12 мкг/мл, для клавуланової кислоти - приблизно 2 мкг/мл
Розподіл
Обидва компоненти характеризуються гарним об'ємом розподілення у рідинах і тканинах організму (секрет придаткових пазух носа, синовіальна рідина, піднебінні мигдалики, середнє вухо, плевральна рідина, слина, бронхіальний секрет, легені, матка, яєчники, печінка, передміхурова залоза, м'язова тканина, жовчний міхур, перитонеальна рідина). У сечі препарат присутній у високих концентраціях.
Амоксицилін і клавуланова кислота не проникають через ГЕБ при невоспаленных мозкових оболонках.
Активні речовини проникають через плацентарний бар'єр і в слідових концентраціях виділяються з грудним молоком. Ступінь зв'язування з білками плазми крові низька.
Метаболізм
Амоксицилін частково метаболізується, клавуланова кислота подвергається інтенсивному метаболізму.
Виведення
Амоксицилін виводиться нирками практично в незміненому вигляді шляхом канальцевої секреції та клубочкової фільтрації. Клавуланова кислота виводиться шляхом клубочкової фільтрації, частково у вигляді метаболітів. Невеликі кількості можуть виводитись через кишечник і легені. T1/2 амоксициліну становить близько 1 ч. T1/2 клавуланової кислоти становить близько 1 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При тяжкій нирковій недостатності T1/2 збільшується до 7.5 год для ам��ксициллина і до 4.5 год для клавуланової кислоти.
Обидва компоненти видаляються гемодіалізом і незначні кількості перитонеальним діалізом.Побічні дії
З боку травної системи: втрата апетиту, нудота, блювання, діарея; рідко - підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ), підвищення рівня ЛФ, порушення функції печінки; у поодиноких випадках - холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт.
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль; дуже рідко - судоми (можуть проявлятися у пацієнтів з порушенням функції нирок при прийомі препарату у високих дозах).
З боку системи кровотворення: рідко - оборотна лейкопенія (у т. ч. нейтропенія), тромбоцитопенія; дуже рідко - гемолітична анемія, оборотне збільшення протромбінового часу (при спільному застосуванні з антикоагулянтами).
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Алергічні реакції: еритематозна висипка, свербіж, кропив'янка; рідко - багатоформна ексудативна еритема, ангіоневротичний відєк, анафілактичний шок; у поодиноких випадках - ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустуллез.
Інші: рідко - розвиток суперінфекції (у т.ч. кандидоз).
Побічні ефекти у більшості випадків слабкі і минущіОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У зв'язку з тим, що у великої кількості пацієнтів з інфекційним мононуклеозом та лімфолейкозом, які отримували ампіцилін, спостерігали появу еритематозний висипки, застосуванняня антибіотиків групи ампіциліну для таких пацієнтів не рекомендується.
При курсовому лікуванні слід контролювати функції органів кровотворення, печінки та нирок.
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок потрібна адекватна корекція режиму дозування або збільшення інтервалу між прийомами препарату.
З метою зниження ризику розвитку побічних реакцій з боку ШКТ слід приймати препарат під час їжі.
При застосуванні Амоксиклаву Квіктаб можлива хибнопозитивна реакція при визначено��і рівня глюкози в сечі при використанні реактиву Бенедикта або розчину Феллінга (рекомендують застосовувати ферментативні реакції з глюкозидазой).
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Даних про негативний вплив Амоксиклаву Квіктаб у рекомендованих дозах на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами немає.Свідчення
Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції верхніх відділів дыхательных шляхів і ЛОР-органів (у т. ч. гострий і хронічний синусит, гострий і хронічний середній отит, заглотковий абсцес, тонзиліт, фарингіт);
— інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (у т.ч. гострий бронхіт з бактеріальною суперінфекцією, хронічний бронхіт, пневмонія);
— інфекції сечовивідних шляхів
— гінекологічні інфекції;
— інфекції шкіри і м'яких тканин, включаючи укуси людини і тварин;
— інфекції кісткової та сполучної тканини;
— інфекції жовчних шляхів (холецистит, хо��ангит);
— одонтогенні інфекціїПротипоказання
— вказівка в анамнезі на холестатичну жовтуху або на порушення функції печінки, викликані прийомом амоксициліну/клавуланової кислоти;
— дитячий вік до 12 років (з масою тіла <40 кг);
— підвищена чутливість до бета-лактамних антибіотиків (у т. ч. група пеніцилінів, група цефалоспоринів);
— підвищена чутливість до амоксициліну або клавуланової кислоти.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з псевдомембранозним колітом в анамнезі, печінковою недостатністю, тяжкими порушеннями функції нирок, період лактації.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Амоксиклаву Квіктаб з антацидами, глюкозамін, проносними засобами, аміноглікозидами абсорбція уповільнюється, з аскорбіновою кислотою - підвищується.
Діуретики, алопуринол, фенілбутазон, НПЗЗ та інші лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, підвищують концентрацію амоксициліну (клавуланова кислота виводиться в основному шляхом клубочкової фільтрації).r />
При одночасному застосуванні Амоксиклаву Квіктаб і антикоагулянтів відзначається збільшення протромбінового часу. Тому дана комбінація призначається з обережністю
При одночасному застосуванні Амоксиклав® Квіктаб посилює токсичність метотрексату.
При одночасному застосуванні Амоксиклаву Квіктаб з алопуринолом підвищується ризик розвитку екзантеми.
Слід уникати одночасного застосування Амоксиклаву Квіктаб з дисульфірамом.
Комбінація амоксициліну з рифампіцином антагонистична (від��ечается взаємне послаблення антибактеріального дії)