Дозировка
Для взрослых при приеме внутрь начальная доза составляет 5 мг 1 раз/ При необходимости доза может быть увеличена. Максимальная доза: при приеме внутрь - 10 мг/
Лекарственная форма
таблетки белого или почти белого цвета, плоскоцилиндрические, с риской и фаской.
Состав
амлодипин (в форме безилата) 10 мг
Вспомогательные вещества: крахмал картофельный, лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, кальция стеарат
Фармакологическое действие
Селективный блокатор кальциевых каналов II класса. Антигипертензивное действие обусловлено прямым расслабляющим влиянием на гладкие мышцы сосудов. Предполагается, что антиангинальное действие амлодипина связано с его способностью расширять периферические артериолы; это приводит к уменьшению ОПСС, рефлекторная тахикардия при этом не возникает. В результате происходит снижение потребности миокарда в кислороде и потребления энергии сердечной мышцей. С другой стороны, амлодипин, по-видимому, вызывает расширение коронарных артерий крупного калибра и коронарных артериол как интактных, так и ишемизированных участков миокарда. Это обеспечивает поступление кислорода к миокарду при спазмах коронарных артерий.
Фармакокинетика
При приеме внутрь абсорбируется из ЖКТ медленно и почти полностью, Cmax в плазме крови достигается в течение 6-9 ч. Связывание с белками составляет 95-98%. Подвергается минимальному метаболизму при первом прохождении через печень и медленному, но значительному печеночному метаболизму с образованием метаболитов с незначительной фармакологической активностью.
T1/2 в среднем составляет 35 ч и при артериальной гипертензии может увеличиваться в среднем до 48 ч, у пожилых пациентов - до 65 ч и при нарушениях функции печени - до 60 ч. Выводится главным образом в виде метаболитов: 59-62% - почками, 20-25% - через кишечник.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: периферические отеки, тахикардия, гиперемия кожных покровов; при применении в высоких дозах - артериальная гипотензия, аритмии, одышка.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, боли в животе; редко - гиперплазия десен.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, усталость, сонливость, головокружение; при длительном применении - парестезии.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.
Прочие: при длительном применении - боли в конечностях.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют при нарушениях функции печени и почек, при стенозе устья аорты. Пациентам пожилого возраста снижения дозы не требуется.
Возможно применение амлодипина для лечения пациентов с дилатационной (неишемической) кардиомиопатией, сопровождающейся тяжелой формой хронической сердечной недостаточности.
Клинические данные по применению амлодипина в педиатрии отсутствуют.
Показания
Артериальная гипертензия (в т.ч. в составе комбинированной терапии), стабильная стенокардия, нестабильная стенокардия, стенокардия Принцметала.
Противопоказания
Выраженная артериальная гипотензия, повышенная чувствительность к производным дигидропиридина.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении амлодипина и блокаторов кальциевых каналов возможно усиление гипотензивного действия.
При одновременном применении симпатомиметиков, эстрогенов возможно уменьшение антигипертензивного действия вследствие задержки натрия в организме.
При одновременном применении средств для ингаляционного наркоза возможно усиление гипотензивного эффекта.
При одновременном применении амиодарона возможно усиление антигипертензивного действия.
При одновременном применении лития карбоната возможны проявления нейротоксичности (в т.ч. тошнота, рвота, диарея, атаксия, дрожание и/или шум в ушах).
При одновременном применении орлистат уменьшает антигипертензивное действие амлодипина, что может привести к значительному повышению АД, развитию гипертонического криза.
При одновременном применении индометацина и других НПВС возможно уменьшение антигипертензивного действия амлодипина вследствие угнетения синтеза простагландинов в почках и задержки жидкости
(5790)
Дозування
Для дорослих при прийомі внутрішньо початкова доза становить 5 мг 1 раз/ При необхідності доза може бути збільшена. Максимальна доза: при прийомі всередину - 10 мг/
Лікарська форма
таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з рискою і фаскою.Склад
амлодипін (у формі безилату) 10 мг
Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кальцію стеаратФармакологічна дія
Селективний блокатор кальцієвих каналів ІІ класу. Антигип��ртензивное дія обумовлена прямим розслаблюючим впливом на гладкі м'язи судин. Передбачається, що антиангінальна дія амлодипіну пов'язана з його здатністю розширювати периферичні артеріоли; це призводить до зменшення ОПСС, рефлекторна тахікардія при цьому не виникає. У результаті відбувається зниження потреби міокарда в кисні і споживання енергії серцевим м'язом. З іншого боку, амлодипін, мабуть, спричиняє розширення коронарних артерій крупного калібру та коронарних артеріол як інтактних, так і ишемизированных ділянок міокарда. Це забезпечує надходження кисню до міокарда при спазмах коронарних артерій.Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо абсорбується з ШКТ повільно і майже повністю, Cmax в плазмі крові досягається протягом 6-9 ч. Зв'язування з білками становить 95-98%. Піддається мінімальному метаболізму при першому проходженні через печінку і повільного, але значного печінковому метаболізму з утворенням метаболітів з певною фармакологічною активністю.
T1/2 складає в середньому 35 год і при артериальной гіпертензії може збільшуватися в середньому до 48 год, у літніх пацієнтів - до 65 год і при порушеннях функції печінки - до 60 год. Виводиться головним чином у вигляді метаболітів: 59-62% - нирками, 20-25% - через кишечник.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки, тахікардія, гіперемія шкірних покривів; при застосуванні у високих дозах - артеріальна гіпотензія, аритмії, задишка.
З боку травної системи: нудота, біль у животі; рідко - гіперплазія ясен.
З боку ЦНС і периферичної нервової системими: головний біль, втома, сонливість, запаморочення; при тривалому застосуванні - парестезії.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
Інші: при тривалому застосуванні - болі в кінцівках.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують при порушеннях функції печінки і нирок, при стенозі устя аорти. Пацієнтам літнього віку зниження дози не потрібно.
Можливе застосування амлодипіну для лікування пацієнтів з дилатаційної (неішемічною) кардіоміопатією, яка супроводжується тяжче��ой формою хронічної серцевої недостатності.
Клінічні дані щодо застосування амлодипіну в педіатрії відсутні.Свідчення
Артеріальна гіпертензія (в т.ч. у складі комбінованої терапії), стабільна стенокардія, нестабільна стенокардія, стенокардія Принцметала.Протипоказання
Виражена артеріальна гіпотензія, підвищена чутливість до похідних дигідропіридину.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні амлодипіну і блокаторів кальцієвих каналів можливе посилення гипотензи��ного дії.
При одночасному застосуванні симпатоміметиків, естрогенів можливе зменшення антигіпертензивної дії внаслідок затримки натрію в організмі.
При одночасному застосуванні засобів для інгаляційного наркозу можливе посилення гіпотензивного ефекту.
При одночасному застосуванні аміодарону можливе посилення антигіпертензивної дії.
При одночасному застосуванні літію карбонату можливі прояви нейротоксичності (у т. ч. нудота, блювання, діарея, атаксія, тремтіння і/або шум у вухах).
При одночасному застосуванні орлістат зменшує антигіпертензивну дію амлодипіну, що може призвести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу.
При одночасному застосуванні індометацину та інших НПЗЗ можливе зменшення антигіпертензивної дії амлодипіну внаслідок пригнічення синтезу простагландинів у нирках і затримки рідини
