Дозировка
При введении 15% раствора средняя доза для взрослых составляет 6.7-13.3 мл/кг/, соответственно - 1-2 г аминокислот/кг/ Максимальная скорость введения - 0.67 мл/кг/ч, максимальная суточная доза составляет 13.3 мл/кг. Для пациентов с массой тела 70 кг суточная доза составляет 470-930 мл, рекомендуемая скорость введения - 16 капель/мин. Пациентам с почечной недостаточностью (без проведения диализа) рекомендуют введение белков в дозе 0.6-1 г/кг/, пациентам с почечной недостаточностью, находящимся на диализе, - 1.2-2.7 г/кг/ При печеночной недостаточности потребность в белках составляет 0.8-1.1 г/кг/
Передозировка
тошнота, рвота, повышенное потоотделение, лихорадка, тахикардия. При большой скорости введения возможны гиперволемия и нарушение электролитного состава плазмы.
Лекарственная форма
Раствор для инфузий прозрачный, от бесцветного до слабо-желтого цвета
Состав
1 л 15% р-ра
L-изолейцин 5.2 г
L-лейцин 8.9 г
L-валин 5.5 г
L-лизина моноацетат 15.66 г,
что соответствует содержанию L-лизина 11.1 г
L-метионин 3.8 г
L-треонин 8.6 г
L-фенилаланин 5.5 г
L-аланин 25 г
L-аргинин20 г
глицин 18.5 г
L-гистидин7.3 г
L-пролин 17 г
L-серин 9.6 г
L-тирозин 0.4 г
таурин 2 г
L-триптофан 1.6 г
энергетическая ценность 600 ккал/л (2520 кДж/л)
осмолярность1505 мосм/л
pH 5.5-6.5
L-яблочная кислота - q.s.
Вспомогательные вещества: ледяная уксусная кислота, вода д/и.
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат для парентерального питания, который содержит незаменимые и заменимые аминокислоты в оптимальном соотношении. Все аминокислоты находятся в L-форме, что обеспечивает возможность их прямого участия в биосинтезе белков.
Препарат содержит 8 незаменимых аминокислот (не синтезируемых в организме человека): L-изолейцин, L-лейцин, L-лизин, L-метионин, L-фенилаланин, L-треонин, L-триптофан и L-валин, а также условно заменимые L-аргинин и L-гистидин. Они синтезируются в организме, но при некоторых патофизиологических состояниях (например, почечная и печеночная недостаточность) и у маленьких детей концентрация их не достигает необходимого уровня.
L-аргинин способствует оптимальному превращению аммиака в мочевину, связывая токсичные ионы аммония, которые образуются при катаболизме протеинов в печени.
L-изолейцин, L-лейцин и L-валин - незаменимые аминокислоты с разветвленными боковыми цепями удовлетворяют энергетические потребности организма, что особенно важно непосредственно в послеоперационном периоде.
Аминокислоты, содержащие ароматические кольца, представлены L-фенилаланином и L-тирозином в небольшом и безопасном количестве, что вызвано потенциальной возможностью церебротоксического действия при высоких концентрациях. Главным образом, минимизация концентрации распространяется на L-тирозин, одним из дериватов которого является октопамин - ложный нейротрансмиттер, оказывающий токсическое действие на ЦНС.
Содержание азота в 10% растворе - 16.2 г/л, в 15% растворе - 25.7 г/л.
Содержание аминокислот в 10% растворе - 100 г/1 л, в 15% растворе - 150 г/1 л.
Фармакокинетика
Вводимые парентерально аминокислоты используются в организме при синтезе белка. Неиспользованные в этом процессе аминокислоты дезаминируются с образованием мочевины, которая затем выводится с мочой. T1/2 аминокислот у здоровых людей составляет 5-15 мин. Часть аминокислот может не подвергнуться биотрансформации и экскретируется в неизмененном виде, желаемый эффект применения этих соединений в таком случае пропадает. Эту фармакокинетическую особенность можно устранить, вводя препарат достаточно медленно, чтобы концентрация аминокислот в крови резко не возрастала. Такой способ введения позволит избежать выведения аминокислот через почки в неизмененном виде
Побочные действия
При применении препарата возможен дефицит фолатов в организме, вследствие чего при терапии данным препаратом необходим ежедневный прием фолиевой кислоты.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Аргинин, входящий в состав препарата, может привести к уменьшению концентрации фосфора и увеличению концентрации калия в плазме. Эти изменения особенно выражены у больных сахарным диабетом.
Инсулин препятствует развитию гиперкалиемии, вызванной аргинином, поэтому больным в стрессовых состояниях, а также больным сахарным диабетом (как типа 1, так и типа 2), необходимо вводить инсулин, если они получают Аминосол-Нео.
В результате повреждения центральной вены с кровоизлиянием при катетеризации возможен бактериальный или грибковый тромбофлебит.
Не рекомендуется неконтролируемое добавление других лекарственных средств к раствору Аминосол-Нео.
Следует применять только прозрачный раствор из неповрежденного флакона.
Показания
Парентеральное питание частичное или полное (с добавлением жировых эмульсий, электролитов и углеводов), а также профилактика и терапия потери белков и жидкости, когда невозможно применить энтеральное питание:
— тяжелые случаи гастроинтестинальных заболеваний (обструкция, мальабсорбция, воспалительные заболевания кишечника, панкреатит, кишечные свищи);
— гиперметаболические состояния (травмы, ожоги, сепсис);
— другие случаи, требующие парентерального питания (при злокачественных заболеваниях, при подготовке к операции и после оперативного вмешательства).
Противопоказания
— метаболический ацидоз;
— тяжелая почечная недостаточность;
— тяжелая печеночная недостаточность;
— шок;
— гипоксия;
— сердечная недостаточность в стадии декомпенсации;
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью следует назначать препарат при сепсисе, эссенциальной артериальной гипертензии, заболеваниях печени, сахарном диабете.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное введение аргинина с тиазидными диуретиками и аминофиллином увеличивает содержание инсулина в крови.
Эстрогены и пероральные контрацептивы могут вызвать повышение концентрации гормона роста, вызванное аргинином, и понизить глюкагоновый и инсулиновый ответ на аргинин.
При одновременном применении аргинина со спиронолактоном возможно развитие тяжелой гиперкалиемии.
Фармацевтическое взаимодействие
При введении препарата следует учитывать, что аргинин несовместим с тиопенталом натрия.
Препарат совместим с антибиотиками (амикацин, ампициллин, цефотаксим, цефтриаксон, доксициклин, эритромицин, гентамицин, хлорамфеникол, клиндамицин, нетилмицин, пенициллин, пиперациллин, тетрациклин, тобрамицин и ванкомицин), а также с другими препаратами (аминофиллин, циклофосфамид, циметидин, цитарабин, дигоксин, допамин, фамотидин, фитоменадион, фторурацил, фолиевая кислота, фуросемид, гепарин, хлорпромазин, инсулин, кальция глюконат, лидокаин, метилдопа, метилпреднизолон
(2144)
Дозування
При введення 15% розчину середня доза для дорослих становить 6.7-13.3 мл/кг, відповідно 1-2 г амінокислот/кг/ Максимальна швидкість введення - 0.67 мл/кг/год, максимальна добова доза становить 13.3 мл/кг Для пацієнтів з масою тіла 70 кг добова доза становить 470-930 мл, рекомендована швидкість введення - 16 крапель/хв. Пацієнтам з нирковою недостатністю (без проведення діалізу) рекомендують введення білків в дозі 0.6-1 г/кг/, пацієнтам з нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, - 1.2-2.7 г/кг/ При печінковій недостатністьі потреба в білках становить 0.8-1.1 г/кг/Передозування
нудота, блювання, підвищене потовиділення, пропасниця, тахікардія. При великій швидкості введення можливі гіперволемія і порушення електролітного складу плазми.
Лікарська форма
Розчин для інфузій прозорий, від безбарвного до слабо-жовтого кольоруСклад
1 л 15% р-ра
L-ізолейцин 5.2 м
L-лейцин 8.9 р
L-валін 5.5 м
L-лізину моноацетат 15.66 р,
що відповідає вмісту L-лізину 11.1 р
L-метіонін 3.8 р
L-треонін 8.6 г
L-��енилаланин 5.5 м
L-аланін 25 г
L-аргинин20 р
гліцин 18.5 г
L-гистидин7.3 р
L-пролін 17 г
L-серин 9.6 г
L-тирозин 0.4 г
таурин 2 г
L-триптофан 1.6 м
енергетична цінність 600 ккал/л (2520 кДж/л)
осмолярность1505 мосм/л
pH 5.5-6.5
L-яблучна кислота - q.s.
Допоміжні речовини: крижана оцтова кислота, вода д/в.Фармакологічна дія
Комбінований препарат для парентерального харчування, який містить незамінні та замінні амінокислоти в опти��ному співвідношенні. Всі амінокислоти знаходяться в L-формі, що забезпечує можливість їх прямої участі у біосинтезі білків.
Препарат містить 8 незамінних амінокислот (які не синтезуються в організмі людини): L-ізолейцин, L-лейцин, L-лізин, L-метіонін, L-фенілаланін, L-треонін, L-триптофан і L-валін, а також умовно замінні L-аргінін і L-гістидин. Вони синтезуються в організмі, але при деяких патофізіологічних станах (наприклад, ниркова і печінкова недостатність) та у маленьких дітей концентрація їх не досягає необхідного рівня.
L-аргінін сприяє оптимальному перетворення аміаку в сечовину, пов'язуючи токсичні іони амонію, які утворюються при катаболізм білків в печінці.
L-ізолейцин, L-лейцин і L-валін - незамінні амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами задовольняють енергетичні потреби організму, що особливо важливо безпосередньо в післяопераційному періоді.
Амінокислоти, що містять ароматичні кільця, представлені L-фенилаланином і L-тирозином в невеликому і безпечному кількості, що викликано потенальної можливістю церебротоксического дії при високих концентраціях. Головним чином, мінімізація концентрації поширюється на L-тирозин, одним з дериватів якого є октопамин - помилковий нейротрансміттер, надає токсичну дію на ЦНС.
Вміст азоту в 10% розчині - 16.2 г/л, у 15% розчині - 25.7 г/л.
Вміст амінокислот в 10% розчині - 100 г/1 л, у 15% розчині - 150 г/1 л.Фармакокінетика
Вводяться парентерально амінокислоти використовуються в організмі при синтезі білка. Невикористані в цьому процесі амінокислоти дезаминируются з утворенням сечовини, яка потім виводиться із сечею. T1/2 амінокислот у здорових людей становить 5-15 хв. Частина амінокислот може не піддатися біотрансформації та екскретується в незміненому вигляді, бажаний ефект застосування цих сполук у такому разі зникає. Цю фармакокінетичну особливість можна усунути, вводячи препарат досить повільно, щоб концентрація амінокислот в крові різко не зростала. Такий спосіб введення дозволить уникнути виведення амінокислот через нирки в незмінний��му виглядіПобічні дії
При застосуванні препарату можливий дефіцит фолатів в організмі, внаслідок чого при терапії даним препаратом необхідний щоденний прийом фолієвої кислоти.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Аргінін, що входить до складу препарату, може призвести до зменшення концентрації фосфору та збільшення концентрації калію в плазмі. Ці зміни особливо виражені у хворих на цукровий діабет.
Інсулін перешкоджає розвитку гіперкаліємії, викликаної аргініном, тому хворим в стресових типу��ниях, а також хворим на цукровий діабет (як типу 1, так і типу 2), необхідно вводити інсулін, якщо вони отримують Аминосол-Нео.
В результаті пошкодження центральної вени з крововиливом при катетеризації можливий бактеріальний або грибковий тромбофлебіт.
Не рекомендується неконтрольоване додавання інших лікарських засобів до розчину Аминосол-Нео.
Слід застосовувати тільки прозорий розчин з неушкодженого флакона.Свідчення
Парентеральне харчування часткове або повне (з додаванням жирових емульсій, електролітів і вуглеводів), а також профілактика і терапія втрати білків і рідини, коли неможливо застосувати ентеральне харчування:
— важкі випадки гастроінтестинальних захворювань (обструкція, мальабсорбція, запальні захворювання кишечнику, панкреатит, кишкові свищі);
— гиперметаболические стану (травми, опіки, сепсис);
— інші випадки, що вимагають парентерального харчування (при злоякісних захворюваннях, при підготовці до операції та після оперативного втручання).Протипоказання
— метаболич��ський ацидоз;
— тяжка ниркова недостатність;
— тяжка печінкова недостатність;
— шок;
— гіпоксія;
— серцева недостатність у стадії декомпенсації;
— вагітність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю слід призначати препарат при сепсисі, есенціальної артеріальної гіпертензії, захворюваннях печінки, цукровому діабеті.Лікарська взаємодіївії
Одночасне введення аргініну з тіазидними діуретиками і амінофіліном збільшує вміст інсуліну в крові.
Естрогени та пероральні контрацептиви можуть викликати підвищення концентрації гормону зростання, викликане аргініном, і знизити глюкагоновый і інсуліновий відповідь на аргінін.
При одночасному застосуванні аргініну зі спіронолактоном можливий розвиток тяжкої гіперкаліємії.
Фармацевтична взаємодія
При введенні препарату слід враховувати, що аргінін несумісний з тіопенталом натрію.
Препарат сумісний з антибіотиками (амікацин, ампіцилін, цефотаксим, цефтріаксон, доксициклін, еритроміцин, гентаміцин, хлорамфенікол, кліндаміцин, нетилміцин, пеніцилін, піперацилін, тетрациклін, тобраміцин та ванкоміцин), а також з іншими препаратами (аминофиллин, циклофосфамід, циметидин, цитарабін, дигоксин, допамін, фамотидин, фитоменадион, фторурацил, фолієва кислота, фуросемід, гепарин, хлорпромазин, інсулін, кальцію глюконат, лідокаїн, метилдопа, метилпреднізолон
