Дозировка
Устанавливают индивидуально, с учетом тяжести течения и локализации инфекции, чувствительности возбудителя. Вводят в/м, возможно также в/в введение (струйное в течение 2 мин или капельное). В/м или в/в взрослым и подросткам - по 5 мг/кг каждые 8 ч или по 7.5 мг/кг каждые 12 ч в течение 7-10 дней. Для детей начальная доза составляет 10 мг/кг, затем по 7.5 мг/кг каждые 12 ч. Максимальные дозы: для взрослых суточная доза - 1.5 г.
Передозировка
токсические реакции - потеря слуха, атаксия, головокружение, расстройства мочеиспускания, жажда, снижение аппетита, тошнота, рвота, звон или ощущение закладывания в ушах, нарушение дыхания
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в и в/м введения белого или почти белого цвета, гигроскопичен
Состав
амикацин (в форме сульфата) 500 мг
Фармакологическое действие
Полусинтетический антибиотик группы аминогликозидов широкого спектра действия. Оказывает бактерицидное действие. Активно проникая через клеточную мембрану бактерий, необратимо связывается с 30S cубъединицей бактериальных рибосом и, тем самым, угнетает синтез белка возбудителя.
Высокоактивен в отношении аэробных грамотрицательных бактерий: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Providencia stuartii.
Активен также в отношении некоторых грамположительных бактерий: Staphylococcus spp. (в т.ч. штаммов, устойчивых к пенициллину, метициллину, некоторым цефалоспоринам), некоторых штаммов Streptococcus spp.
Неактивен в отношении анаэробных бактерий.
Фармакокинетика
После в/м введения быстро и полностью всасывается. Распределяется во всех тканях организма. Связывание с белками плазмы низкое (0-10%). Проникает через плацентарный барьер.
Не метаболизируется. Выводится с мочой в неизмененном виде. T1/2 - 2-4 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: повышение активности печеночных трансаминаз, гипербилирубинемия, тошнота, рвота.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, лихорадка; редко - отек Квинке.
Со стороны системы кроветворения: анемия, лейкопения, гранулоцитопения, тромбоцитопения.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, сонливость, нарушение нервно-мышечной передачи, снижение слуха, вплоть до развития необратимой глухоты, вестибулярные расстройства.
Со стороны мочевыделительной системы: олигурия, протеинурия, микрогематурия; редко - почечная недостаточность.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с миастенией и паркинсонизмом, а также у лиц пожилого возраста.
Больным с нарушением выделительной функции почек требуется коррекция режима дозирования в зависимости от значений КК.
Не рекомендуется применять амикацин у пациентов с повышенной чувствительностью к другим аминогликозидам из-за опасности развития перекрестной аллергии.
Риск развития ототоксического и нефротоксического действия повышается при применении амикацина в высоких дозах или у предрасположенных пациентов.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания тяжелого течения, вызванные чувствительными к амикацину микроорганизмами: перитонит, сепсис, сепсис новорожденных, инфекции ЦНС (в т.ч. менингит), инфекции костей и суставов (в т.ч. остеомиелит), эндокардит, пневмония, эмпиема плевры, абсцесс легкого, гнойные инфекции кожи и мягких тканей, инфицированные ожоги, часто рецидивирующие инфекции мочевыводящих путей, инфекции желчевыводящих путей.
Противопоказания
Тяжелые нарушения функции почек, неврит слухового нерва, беременность, повышенная чувствительность к антибиотикам группы аминогликозидов.
Лекарственное взаимодействие
Риск развития нефротоксического действия повышается при одновременном применении амикацина с амфотерицином B, ванкомицином, метоксифлураном, энфлураном, НПВС, рентгеноконтрастными средствами, цефалотином, циклоспорином, цисплатином, полимиксинами.
Риск развития ототоксического действия повышается при одновременном применении амикацина с "петлевыми" диуретиками (фуросемид, этакриновая кислота), цисплатином.
При одновременном применении с пенициллинами (при почечной недостаточности) уменьшается противомикробное действие.
При одновременном применении с эфиром этиловым и блокаторами нервно-мышечной передачи повышается риск угнетения дыхания.
Амикацин несовместим в растворе с пенициллинами, цефалоспоринами, амфотерицином B, хлоротиазидом, эритромицином, гепарином, нитрофурантоином, тиопентоном, а также, в зависимости от состава и концентрации раствора, - с тетрациклинами, витаминами группы B, витамином C и калия хлоридом.
(411)
Дозування
Встановлюють індивідуально, з урахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, чутливості збудника. Вводять в/м, можливо також в/в введення (струминне протягом 2 хв або краплинне). В/м або в/в дорослим та підліткам - по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7.5 мг/кг кожні 12 год протягом 7-10 днів. Для дітей початкова доза становить 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 год. Максимальні дози: для дорослих добова доза - 1.5 р.Передозування
токсичні реакції - втрата слуху, атаксія, запаморочення, розлади сечовипускання, спрага, зниженняня апетиту, нудота, блювання, дзенькіт або відчуття закладання у вухах, порушення дихання
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення білого або майже білого кольору, гігроскопічнийСклад
амікацин (у формі сульфату) 500 мгФармакологічна дія
Напівсинтетичний антибіотик групи аміноглікозидів широкого спектру дії. Чинить бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну мембрану бактерій, необоротно зв'язується з 30S субодиницею бактеріальних рибосом і, тим самим, угнетае�� синтез білка збудника.
Високоактивний відносно аеробних грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Providencia stuartii.
Активний також відносно деяких грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (у т. ч. штамів, стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів Streptococcus spp.
Неактивний відносно анаеробних бактерій.Фармакокінетика
Після в/м введення швидко і повністю всмоктується. Розподіляється у всіх тканинах організму. Связыв��ня з білками плазми низьке (0-10%). Проникає через плацентарний бар'єр.
Не метаболізується. Виводиться з сечею у незміненому вигляді. T1/2 - 2-4 ч.Побічні дії
З боку травної системи: підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, нудота, блювання.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, гарячка; рідко - набряк Квінке.
З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, сонливость, порушення нервово-м'язової передачі, зниження слуху аж до розвитку необоротної глухоти, вестибулярні розлади.
З боку сечовидільної системи: олігурія, протеїнурія, мікрогематурія; рідко - ниркова недостатність.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з міастенію та паркінсонізм, а також у осіб похилого віку.
Хворим з порушенням видільної функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від значень КК.
Не реком��ндуется застосовувати амікацин у пацієнтів з підвищеною чутливістю до інших аміноглікозидів через небезпеку розвитку перехресної алергії.
Ризик розвитку ототоксичної та нефротоксичної дії підвищується при застосуванні амікацину у високих дозах або у схильних пацієнтів.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання тяжкого перебігу, спричинені чутливими до амікацину мікроорганізмами: перитоніт, сепсис, сепсис новонароджених, інфекції ЦНС (у т.ч. менінгіт), інфекції кісток і суглобів (у т. ч. остеом��еліт), ендокардит, пневмонія, емпієма плеври, абсцес легенів, гнійні інфекції шкіри і м'яких тканин, інфіковані опіки, часто рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, інфекції жовчовивідних шляхів.Протипоказання
Тяжкі порушення функції нирок, неврит слухового нерва, вагітність, підвищена чутливість до антибіотиків групи аміноглікозидів.Лікарська взаємодія
Ризик розвитку нефротоксичної дії підвищується при одночасному застосуванні амікацину з амфотерицином B, ванкоміцином, метоксифлуран��м, енфлураном, НПЗЗ, рентгеноконтрастними засобами, цефалотином, циклоспорином, цисплатином, поліміксинами.
Ризик розвитку ототоксичної дії підвищується при одночасному застосуванні амікацину з "петльовими" діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), цисплатином.
При одночасному застосуванні з пеніцилінами (при нирковій недостатності) зменшується протимікробну дію.
При одночасному застосуванні з ефіром етиловим і блокаторами нервово-м'язової передачі підвищується ризик пригнічення дихання.r />
Амікацин несумісний у розчині з пеніцилінами, цефалоспоринами, амфотерицином B, хлоротиазидом, еритроміцином, гепарином, нітрофурантоїном, тиопентоном, а також, залежно від складу та концентрації розчину - з тетрациклінами, вітамінами групи в, вітаміном с і калію хлоридом.
