Дозировка
Таблетку проглатывают целиком, запивая водой. Взрослым разовая доза — 0,05 г (в некоторых случаях — 0,1 г), максимальная суточная доза — 0,3 г. Если симптомы мигрени не исчезают и не уменьшаются после приема первой дозы, прием второй дозы для купирования этого же приступа назначать не следует. Если симптомы уменьшились или прошли, а затем вновь возобновились, можно принять вторую дозу в течение следующих 24 ч. Интервал между дозами — не менее 2 ч.
Передозировка
Таблетку проглатывают целиком, запивая водой. Взрослым разовая доза — 0,05 г (в некоторых случаях — 0,1 г), максимальная суточная доза — 0,3 г. Если симптомы мигрени не исчезают и не уменьшаются после приема первой дозы, прием второй дозы для купирования этого же приступа назначать не следует. Если
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
суматриптан (в виде сукцината) 0,1 г
вспомогательные вещества: МКЦ; сахар молочный; крахмал картофельный; натрия карбоксиметилкрахмал; магний стеариновокислый; оксипропилцеллюлоза или оксипропилметилцеллюлоза; ПВП; полиэтиленгликоль 4000; тальк; титана диоксид
Фармакологическое действие
противомигренозное.
Взаимодействует с 5-гидрокситриптаминовыми рецепторами 1 типа, расположенными в гладкой мускулатуре стенок кровеносных сосудов головного мозга.
Фармакокинетика
При приеме внутрь суматриптан быстро абсорбируется. 70% от Сmax в сыворотке достигается через 45 мин. Средняя величина абсолютной биодоступности составляет 14% вследствие пресистемного метаболизма и неполной абсорбции. Степень связывания с белками плазмы невелика (14–21%), T1/2 — 2 ч. Основной метаболит (индолуксусный аналог суматриптана) выводится преимущественно с мочой в виде свободной кислоты и ее глюкуронидного конъюгата.
Побочные действия
Ощущение покалывания, тепла, тяжести, давления в различных частях тела, гиперемия кожи и слизистых оболочек; головокружение, усталость, слабость, сонливость; приступ стенокардии, гипотензия, тахикардия, сердцебиение, транзиторное повышение АД, преходящие изменения ЭКГ ишемического типа, брадикардия, в единичных случаях — синдром Рейно; ощущение дискомфорта в животе, дисфагия, тошнота, рвота, ишемический колит; нарушения зрения (диплопия, скотома, снижение остроты зрения); аллергические реакции (сыпь, крапивница, зуд, эритема, анафилаксия); изменение функциональных печеночных проб; миалгия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не следует применять Амигренин с профилактической целью. Перед назначением суматриптана пациентам с впервые выявленной или атипично протекающей мигренью следует исключить другие потенциально опасные неврологические заболевания. Необходимо иметь в виду, что у больных, страдающих мигренью, существует риск развития инсульта или преходящих нарушений мозгового кровообращения. Не следует назначать пациентам с предполагаемым заболеванием сердца без предварительного обследования. Первые 2–3 приема следует проводить под наблюдением врача (возможен спазм коронарных артерий). У пациентов с гиперчувствительностью к сульфаниламидам при введении суматриптана повышается риск развития аллергических реакций (от кожных проявлений до анафилактического шока). При отсутствии эффекта на введение первой дозы следует уточнить диагноз. Опыт применения суматриптана у пациентов старше 65 лет ограничен (значительной разницы в фармакокинетике по сравнению с более молодыми пациентами не наблюдается). Поскольку применение Амигренина может вызывать сонливость, следует соблюдать осторожность при вождении автомобиля и работе с механизмами.
Показания
Купирование острых приступов мигрени (с аурой и без нее).
Противопоказания
Индивидуальная непереносимость препарата, ИБС, в т.ч. стенокардия, гемиплегическая, базилярная или офтальмоплегическая формы мигрени, окклюзионные заболевания периферических артерий, неконтролируемая артериальная гипертензия, инсульт или преходящее нарушение мозгового кровообращения в анамнезе, печеночная недостаточность, беременность, период грудного вскармливания, детский возраст, пожилой возраст (старше 65 лет), одновременное применение с эрготамином и его производными.
С осторожностью — эпилепсия (в т.ч. любые состояния со сниженным эпилептическим порогом), артериальная гипертензия (контролируемая), одновременный прием ингибиторов МАО и период до 14 дней после их отмены.
Лекарственное взаимодействие
Недопустим одновременный прием средств, содержащих алкалоиды спорыньи, препаратов лития, ингибиторов обратного нейронального захвата серотонина, ингибиторов МАО.
(2675)
Дозування
Таблетку ковтають цілою, запиваючи водою. Дорослим разова доза — 0,05 г (в деяких випадках — 0,1 г), максимальна добова доза — 0,3 р. Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються після прийому першої дози, прийом другої дози для купірування цього ж нападу призначати не слід. Якщо симптоми зменшилися або зникли, а потім знову відновилися, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 год. Інтервал між дозами — не менше 2 ч.Передозування
Таблетку ковтають цілою, запиваючи водою. Дорослим разова доза �� 0,05 г (в деяких випадках — 0,1 г), максимальна добова доза — 0,3 р. Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються після прийому першої дози, прийом другої дози для купірування цього ж нападу призначати не слід. Якщо
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
суматриптан (у вигляді сукцинату) 0,1 г
допоміжні речовини: МКЦ; цукор молочний; крохмаль картопляний; натрію карбоксиметилкрахмал; магній стеариновокислий; оксипропилцеллюлоза або оксипропилметилцеллюлоза; ПВП; поліетиленгліколь 4000; тальк; тітана діоксидФармакологічна дія
противомигренозное.
Взаємодіє з 5-гидрокситриптаминовыми рецепторами 1 типу, розташованими в гладкій мускулатурі стінок кровоносних судин головного мозку.Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо суматриптан швидко абсорбується. 70% від Cmax в сироватці досягається через 45 хв. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму і неповної абсорбції. Ступінь зв'язування з білками плазми невелика (14-21%), T1/2 — 2 ч. Основний метаболіт (індол��ксусный аналог суматриптану) виводиться переважно з сечею у вигляді вільної кислоти та її глюкуронидного кон'югату.Побічні дії
Відчуття поколювання, тепла, важкості, тиску в різних частинах тіла, гіперемія шкіри та слизових оболонок; запаморочення, втома, слабкість, сонливість; напад стенокардії, гіпотензія, тахікардія, серцебиття, транзиторне підвищення артеріального тиску, минущі зміни ЕКГ ішемічного типу, брадикардія, у поодиноких випадках — синдром Рейно; відчуття дискомфорту в животі, дисфагія, нудота, блювання, ишемический коліт; порушення зору (диплопія, скотома, зниження гостроти зору); алергічні реакції (висип, кропив'янка, свербіж, еритема, анафілаксія); зміна функціональних печінкових проб; міалгія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не слід застосовувати Амигренин з профілактичною метою. Перед призначенням суматриптану пацієнтам з вперше виявленою або протікає атипово мігренню необхідно виключити інші потенційно небезпечні неврологічні захворювання. Необхідно мати на увазі, що у хворих, що страждають мігренню, зуществует ризик розвитку інсульту або транзиторних порушень мозкового кровообігу. Не слід призначати пацієнтам з передбачуваним захворювання серця без попереднього обстеження. Перші 2-3 прийоми слід проводити під наглядом лікаря (можливий спазм коронарних артерій). У пацієнтів з гіперчутливістю до сульфаніламідів при введенні суматриптану підвищується ризик розвитку алергічних реакцій (від шкірних проявів до анафілактичного шоку). При відсутності ефекту на введення першої дози слід уточнити діагноз. Ввит застосування суматриптану у пацієнтів старше 65 років обмежений (значної різниці у фармакокінетиці у порівнянні з більш молодими пацієнтами не спостерігається). Оскільки застосування Амигренина може викликати сонливість, слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.Свідчення
Купірування гострих нападів мігрені (з аурою і без неї).Протипоказання
Індивідуальна непереносимість препарату, ІХС, у т. ч. стенокардія, гемиплегическая, базилярна або офтальмоплегическая форми мігрені, оклюзійні за��олевания периферичних артерій, неконтрольована артеріальна гіпертензія, інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу в анамнезі, печінкова недостатність, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік, похилий вік (старше 65 років), одночасне застосування з ерготаміном і його похідними.
З обережністю — епілепсія (у т. ч. будь-які стани зі зниженим епілептичним порогом), артеріальна гіпертензія (контрольована), одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни.3>Лікарська взаємодіяДопускається одночасний прийом засобів, що містять алкалоїди ріжків, препаратів літію, інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну, інгібітори МАО.
