Дозировка
Раствор для инъекций следует вводить в/в (медленно струйно или капельно). В качестве растворителя применяют 0.9% раствор хлорида натрия, 5% раствор декстрозы, раствор Рингер-Локка или другой базисный раствор с рН не выше 6.3. Детям обычно препарат назначают в суточной дозе из расчета 1.2-1.6 мг/кг массы тела. Детям в возрасте до 2 лет назначают по 1 мл (1/2 амп.) 2 (15 мг/). Детям в возрасте от 2 до 6 лет назначают по 1 мл (1/2 амп.) 3 (22.5 мг/). Детям в возрасте старше 6 лет назначают по 2 мл (1 амп.) 2-3 (30-45 мг/). Взрослым назначают по 1 амп. 2-3 (30-45 мг/). В тяжелых случаях доза может быть увеличена до 2 амп. 2-3 (60-90 мг/). При респираторном дистресс-синдроме у новорожденных и недоношенных детей суточная доза препарата составляет 30 мг и, как правило, распределяется на 4 отдельных введения. Инъекции прекращают после исчезновения острых проявлений заболевания и переходят на прием внутрь других лекарственных форм Амбробене. Лечение детей в возрасте до 2 лет следует проводить только под контролем врача. Во время применения препарата рекомендуется обильное питье. Продолжительность курса лечения зависит от особенностей течения заболевания. Не рекомендуется применять препарат без врачебного назначения более 4-5 дней.
Передозировка
повышение выделения слюны, тошнота, рвота, снижение АД.
Лекарственная форма
Раствор для инъекций прозрачный, от бесцветного до слегка желтоватого цвета, без запаха.
Состав
амброксола гидрохлорид 15 мг
Вспомогательные вещества: лимонной кислоты моногидрат, натрия хлорид, динатрия моногидрогенфосфат гептагидрат, вода д/и.
Фармакологическое действие
Муколитический и отхаркивающий препарат.
Амброксол - активный метаболит бромгексина улучшает реологические свойства мокроты, уменьшает ее вязкость и адгезивные свойства, способствуя ее выведению из дыхательных путей.
Амброксол стимулирует активность серозных клеток желез оболочки бронхов, выработку ферментов, расщепляющих связи между полисахаридами мокроты, образование сурфактанта и непосредственно активность ресничек бронхов, препятствуя их слипанию.
После приема внутрь терапевтический эффект наступает через 30 мин и сохраняется в течение 6-12 ч (в зависимости от принятой дозы).
При парентеральном введении действие препарата наступает быстро и продолжается в течение 6-10 ч.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
При парентеральном введении амброксол быстро проникает в ткани. Наиболее высокая концентрация обнаруживается в легких. Cmax в плазме крови достигается через 1-3 ч.
С белками плазмы связывается около 80% препарата. Амброксол проникает через ГЭБ и плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком.
Метаболизм и выведение
Препарат метаболизируется в печени путем конъюгации с образованием фармакологически неактивных метаболитов.
Около 90% амброксола выводится с мочой: из них 90% в виде метаболитов и 10% в неизмененном виде.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При тяжелых заболеваниях печени клиренс амброксола понижается на 20-40%.
При тяжелых нарушениях функции почек увеличивается T1/2 амброксола и его метаболитов.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: редко - слюнотечение, гастралгия, тошнота, рвота, диарея, запор.
Со стороны дыхательной системы: редко - сухость во рту и дыхательных путях, ринорея.
Аллергические реакции: очень редко - кожная сыпь, ангионевротический отек лица, нарушение дыхания, температурная реакция с ознобом; в отдельных случаях - контактный дерматит, анафилактический шок.
Прочие: слабость, головная боль, дизурия, экзантема.
При быстром в/в введении: интенсивные головные боли, чувство усталости и тяжести в ногах, оцепенение, повышение АД, одышка, гипертермия, озноб
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Особых указаний к препарату не предоставлено.
Показания
Все формы препарата применяют при заболеваниях дыхательных путей с выделением вязкой мокроты и затруднением ее отхождения:
— острые и хронические бронхиты;
— пневмония;
— бронхиальная астма;
— бронхоэктатическая болезнь;
— в составе комплексной терапии для стимуляции синтеза сурфактанта при респираторном дистресс-синдроме у недоношенных детей и новорожденных (раствор для инъекций).
Противопоказания
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки;
— эпилептический синдром;
— дети в возрасте до 6 лет (для таблеток, капсул ретард, раствора для инъекций);
— дети в возрасте до 12 лет (для капсул ретард);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при нарушении функции почек и тяжелых заболеваниях печени, уменьшая дозу и увеличивая время между приемами препарата (лечение в таких случаях следует проводить под наблюдением врача).
С особой осторожностью и только под наблюдением врача следует применять Амбробене при нарушении моторики бронхов и больших объемах выделяемого секрета во избежание опасности возникновения застоя секрета в бронхах.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение Амбробене с лекарственными средствами, обладающими противокашлевой активностью (например, содержащими кодеин), не рекомендуется из-за затруднения выведения мокроты из бронхов на фоне уменьшения кашля.
Одновременное применение Амбробене с антибиотиками (в т.ч. амоксициллин, цефуроксим, эритромицин, доксициклин) улучшает поступление антибиотиков в легочные пути. Подобное взаимодействие с доксициклином широко используется в терапевтических целях.
Нельзя использовать для инъекции смеси Амбробене с растворами, имеющими рН выше 6.3.
(1467)
Дозування
Розчин для ін'єкцій слід вводити в/в (повільно струминно або крапельно). В якості розчинника застосовують 0.9% розчин натрію хлориду, 5% розчин декстрози, розчин Рінгер-Локка або інший базисний розчин з рН не вище 6.3. Дітям зазвичай препарат призначають у добовій дозі з розрахунку 1.2-1.6 мг/кг маси тіла. Дітям у віці до 2 років призначають по 1 мл (1/2 амп.) 2 (15 мг/). Дітям у віці від 2 до 6 років призначають по 1 мл (1/2 амп.) 3 (22.5 мг/). Дітям віком старше 6 років призначають по 2 мл (1 амп.) 2-3 (30-45 мг/). Дорослим призначають по 1 амп. 2-3 (30-45 мг/). В тяж��теплих випадках доза може бути збільшена до 2 амп. 2-3 (60-90 мг/). При респіраторному дистрес-синдромі у новонароджених та недоношених дітей добова доза препарату становить 30 мг і, як правило, розподіляється на 4 окремих введення. Ін'єкції припиняють після зникнення гострих проявів захворювання і переходять на прийом всередину інших лікарських форм Амбробене. Лікування дітей віком до 2 років слід проводити тільки під контролем лікаря. Під час застосування препарату рекомендується рясне пиття. Тривалість курсу лікування за��исит від особливостей перебігу захворювання. Не рекомендується застосовувати препарат без лікарського призначення більше 4-5 днів.Передозування
підвищення виділення слини, нудота, блювання, зниження артеріального тиску.
Лікарська форма
Розчин для ін'єкцій прозорий, від безбарвного до злегка жовтуватого кольору, без запаху.Склад
амброксолу гідрохлориду 15 мг
Допоміжні речовини: лимонної кислоти моногідрат, натрію хлорид, динатрію моногидрогенфосфат гептагідрат, вода д/в.Фармакологічна дія
Муколітичний і відхаркувальний п��епарат.
Амброксол - це активний метаболіт бромгексину покращує реологічні властивості мокротиння, зменшує його в'язкість та адгезивні властивості, сприяючи виведенню з дихальних шляхів.
Амброксол стимулює активність серозних клітин залоз оболонки бронхів, вироблення ферментів, що розщеплюють зв'язки між полісахаридами мокротиння, утворення сурфактанта і безпосередньо активність війок бронхів, запобігає їх злипанню.
Після прийому всередину терапевтичний ефект настає через 30 хв і зберігається протягом 6-12 год (залежно від прийнятої дози).
При парентеральному введенні дія препарату настає швидко і триває протягом 6-10 ч.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
При парентеральному введенні амброксол швидко проникає у тканини. Найбільш висока концентрація виявляється в легенях. Cmax в плазмі крові досягається через 1-3 ч.
З білками плазми зв'язується близько 80% препарату. Амброксол проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
Метаболізм і виведення
Препарат метаболизируется в печінці шляхом кон'югації з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів.
Близько 90% амброксолу виводиться з сечею: з них 90% у вигляді метаболітів і 10% у незміненому вигляді.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При важких захворюваннях печінки кліренс амброксолу знижується на 20-40%.
При тяжких порушеннях функції нирок збільшується T1/2 амброксолу та його метаболітів.Побічні дії
З боку травної системи: рідко - слинотеча, біль у шлунку, нудота, блювання, діарея, запор.
З боку дихальної системи: рідко - сухість у роті і дихальних шляхах, ринорея.
Алергічні реакції: дуже рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк обличчя, порушення дихання, температурна реакція з ознобом; в окремих випадках - контактний дерматит, анафілактичний шок.
Інші: слабкість, головний біль, дизурія, екзантема.
При швидкому в/в введенні: інтенсивні головні болі, відчуття втоми і важкості в ногах, заціпеніння, підвищення АТ, задишка, гіпертермія, ознобОсобливості продажу
рецептурніОсобые умови
Особливих вказівок до препарату не надано.Свідчення
Всі форми препарату застосовують при захворюваннях дихальних шляхів з виділенням в'язкого мокротиння і ускладненням її відходження:
— гострі та хронічні бронхіти;
— пневмонія;
— бронхіальна астма;
— бронхоектатична хвороба;
— у складі комплексної терапії для стимуляції синтезу сурфактанту при респіраторному дистрес-синдрому у недоношених дітей і новонароджених (розчин для ін'єкцій).Протипоказання
— виразкова болезн�� шлунка і дванадцятипалої кишки;
— епілептичний синдром;
— діти у віці до 6 років (для таблеток, капсул ретард, розчину для ін'єкцій);
— діти у віці до 12 років (для капсул ретард);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при порушенні функції нирок і тяжких захворюваннях печінки, зменшуючи дозу препарату і збільшуючи час між прийомами препарату (лікування в таких випадках слід проводити під наглядом лікаря).
З особливою обережністю і ��тільки під наглядом лікаря слід застосовувати Амбробене при порушенні моторики бронхів і великих обсягах виділяється секрету щоб уникнути небезпеки виникнення застою секрету в бронхах.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування Амбробене з лікарськими засобами, яким властива протикашльова активність (наприклад, що містять кодеїн), не рекомендується через утруднення виведення мокротиння з бронхів на фоні зменшення кашлю.
Одночасне застосування Амбробене з антибіотиками (у т. ч. амоксицилін, цефуроксїм, еритроміцин, доксициклін) покращує надходження антибіотиків в легеневі шляху. Подібна взаємодія з доксицикліном широко використовується в терапевтичних цілях.
Не можна використовувати для ін'єкції суміші Амбробене з розчинами, що мають рН вище 6.3.
