Дозировка
Применяют п/к, в/м и в/в. Лечение должно быть начато врачом. Далее с разрешения врача пациент может вводить себе поддерживающую дозу самостоятельно (в случаях, когда препарат назначен п/к или в/м). Хронический гепатит В: Альтевир® вводят п/к или в/м в дозе 5-10 млн. ME 3 раза в неделю в течение 16-24 недель. Лечение прекращают после 3-4 месяцев применения при отсутствии положительной динамики (по данным исследования ДНК вируса гепатита В). Хронический гепатит С: Альтевир® вводят п/к или в/м в дозе 3 млн. ME 3 раза в неделю в течение 24-48 недель. У пациентов с рецидивирующим течением заболевания и больных, ранее не получавших лечение интерфероном альфа-2b, эффективность лечения увеличивается при комбинированной терапии с рибавирином. Продолжительность комбинированной терапии составляет не менее 24 недель. Терапию Альтевиром следует проводить 48 недель больным хроническим гепатитом С и 1-м генотипом вируса с высокой вирусной нагрузкой, у которых к концу первых 24 недель лечения в сыворотке крови не определяется РНК вируса гепатита С. Папилломатоз гортани: Альтевир® вводят п/к в дозе 3 млн. МЕ/м2 3 раза в неделю. Лечение начинают после хирургического (или лазерного) удаления опухолевой ткани. Дозу подбирают с учетом переносимости препарата. Достижение положительного ответа может потребовать проведения лечения в течение 6 месяцев. Волосатоклеточный лейкоз: рекомендуемая доза Альтевира для п/к введения пациентам после спленэктомии или без нее составляет 2 млн. МЕ/м2 3 раза в неделю. В большинстве случаев нормализация одного и более гематологических показателей наступает через 1-2 месяца лечения, возможно увеличение сроков лечения до 6 месяцев. Этого режима дозирования следует придерживаться постоянно, если при этом не происходит быстрого прогрессирования заболевания или возникновения симптомов тяжелой непереносимости препарата. Хронический миелолейкоз: рекомендуемая доза Альтевира в качестве монотерапии - 4-5 млн. МЕ/м2 в день п/к ежедневно. Для поддержания числа лейкоцитов может потребоваться применение в дозе 0.5-10 млн. МЕ/м2. Если лечение позволяет добиться контроля числа лейкоцитов, то для поддержания гематологической ремиссии препарат следует применять в максимальной переносимой дозе (4-10 млн. МЕ/м2 ежедневно). Препарат необходимо отменить через 8-12 недель, если терапия не привела к частичной гематологической ремиссии или клинически значимому снижению числа лейкоцитов. Неходжкинская лимфома: Альтевир® применяют в качестве адъювантной терапии в комбинации со стандартными схемами химиотерапии. Препарат вводят п/к в дозе 5 млн. МЕ/м2 3 раза в неделю в течение 2-3 месяцев. Дозу необходимо корректировать в зависимости от переносимости препарата. Меланома: Альтевир® применяют в качестве адъювантной терапии при имеющемся высоком риске рецидива у взрослых после удаления опухоли. Альтевир® вводят в/в в дозе 15 млн. МЕ/м2 5 раз в неделю в течение 4 недель, затем п/к в дозе 10 млн. МЕ/м2 3 раза в неделю в течение 48 недель. Дозу необходимо корректировать в зависимости от переносимости препарата. Множественная миелома: Альтевир® назначают в период достижения устойчивой ремиссии в дозе 3 млн. МЕ/м2 3 раза в неделю п/к. Саркома Капоши на фоне СПИД: оптимальная доза не установлена. Препарат можно применять в дозах 10-12 млн. МЕ/м2/сут п/к или в/м. В случае стабилизации заболевания или ответа на лечение, терапию продолжают до тех пор, пока не произойдет регресс опухоли или не потребуется отмена препарата. Рак почки: оптимальная доза и схема применения не установлены. Рекомендуется применять препарат п/к в дозах от 3 до 10 млн. МЕ/м2 3 раза в неделю. Приготовление раствора для в/в введения Набирают объем раствора Альтевира, необходимый для приготовления требуемой дозы, добавляют к 100 мл стерильного 0.9% раствора натрия хлорида и вводят в течение 20 мин.
Передозировка
Данные по передозировке препарата Альтевир® не предоставлены.
Лекарственная форма
Раствор для инъекций прозрачный, бесцветный
Состав
1мл
человеческий рекомбинантный интерферон альфа-2b 5 млн.МЕ/1МЛ
Вспомогательные вещества: натрия ацетат, натрия хлорид, этилендиамин тетрауксусной кислоты динатриевая соль, твин-80, декстран 40, вода д/и.
Фармакологическое действие
Интерферон. Альтевир® оказывает противовирусное, иммуномодулирующее антипролиферативное и противоопухолевое действие.
Интерферон альфа-2b, взаимодействуя со специфическими рецепторами на поверхности клетки, инициирует сложную цепь изменений внутри клетки, включающую в себя индукцию синтеза ряда специфических цитокинов и ферментов, нарушает синтез вирусной РНК и белков вируса в клетке. Результатом этих изменений является неспецифическая противовирусная и антипролиферативная активность, связанная с предотвращением репликации вируса в клетке, торможением пролиферации клеток и иммуномодулирующим действием интерферона. Интерферон альфа-2b стимулирует процесс презентации антигена иммунокомпетентным клеткам, обладает способностью стимулировать фагоцитарную активность макрофагов, а также цитотоксическую активность Т-клеток и "натуральных киллеров", участвующих в противовирусном иммунитете.
Предотвращает пролиферацию клеток, особенно опухолевых. Оказывает угнетающее влияние на синтез некоторых онкогенов, приводящее к ингибированию опухолевого роста.
Фармакокинетика
Всасывание
При п/к или в/м введении интерферона альфа-2b его биодоступность составляет от 80% до 100%. После введения интерферона альфа-2b Тmax в плазме крови составляет 4-12 ч, T1/2 - 2-6 ч. Через 16-24 ч после введения рекомбинантный интерферон в сыворотке крови не определяется.
Метаболизм
Метаболизм осуществляется в печени.
Интерфероны альфа способны нарушать окислительные метаболические процессы, снижая активность микросомальных ферментов печени системы цитохрома Р450.
Выведение
Выводится в основном почками путем клубочковой фильтрации.
Побочные действия
Общие реакции: очень часто - лихорадка, слабость (являются дозозависимыми и обратимыми реакциями, исчезают в течение 72 ч после перерыва в лечении или его прекращения), озноб; менее часто - недомогание.
Со стороны ЦНС: очень часто - головная боль; менее часто - астения, сонливость, головокружение, раздражительность, бессонница, депрессия, суицидальные мысли и попытки; редко - нервозность, тревожность.
Со стороны костно-мышечной системы: очень часто - миалгия; менее часто - артралгия.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - снижение аппетита, тошнота; менее часто - рвота, диарея, сухость во рту, изменение вкуса; редко - боль в животе, диспепсия; возможно обратимое повышение активности печеночных ферментов.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - снижение АД; редко - тахикардия.
Дерматологические реакции: менее часто - алопеция, повышенное потоотделение; редко - кожная сыпь, кожный зуд.
Со стороны системы кроветворения: возможны обратимые лейкопения, гранулоцитопения, снижение уровня гемоглобина, тромбоцитопения.
Прочие: редко - снижение массы тела, аутоиммунный тиреоидит.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
До лечения Альтевиром хронического вирусного гепатита В и С рекомендуется провести биопсию печени, чтобы оценить степень повреждения печени (признаки активного воспалительного процесса и/или фиброза). Эффективность лечения хронического гепатита С увеличивается при комбинированной терапии Альтевиром и рибавирином. Применение Альтевира не эффективно при развитии декомпенсированного цирроза печени или печеночной комы.
В случае возникновения побочных эффектов во время лечения Альтевиром дозу препарата следует снизить на 50% или временно отменить препарат до их исчезновения. Если побочные эффекты сохраняются или возникают вновь после снижения дозы, или наблюдается прогрессирование заболевания, то лечение Альтевиром следует прекратить.
При снижении уровня тромбоцитов ниже 50x109/л или уровня гранулоцитов ниже 0.75x109/л рекомендуется уменьшение дозы Альтевира в 2 раза с контролем анализа крови через 1 неделю. Если указанные изменения сохраняются, то препарат следует отменить.
При снижении уровня тромбоцитов ниже 25x109/л или уровня гранулоцитов ниже 0.5 х109/л рекомендуется отмена препарата Альтевир® с контролем анализа крови через 1 неделю.
У пациентов, получающих препараты интерферона альфа-2b, в сыворотке крови могут определяться антитела, нейтрализующие его противовирусную активность. Практически во всех случаях титры антител невысоки, их появление не приводит к снижению эффективности лечения или возникновению других аутоиммунных нарушений.
Показания
В составе комплексной терапии у взрослых:
— при хроническом вирусном гепатите В без признаков цирроза печени;
— при хроническом вирусном гепатите С в отсутствии симптомов печеночной недостаточности (монотерапия или комбинированная терапия с рибавирином);
— при папилломатозе гортани;
— при остроконечных кондиломах;
— при волосатоклеточном лейкозе, хроническом миелолейкозе, неходжкинской лимфоме, меланоме, множественной миеломе, саркоме Капоши на фоне СПИД, прогрессирующем раке почки.
Противопоказания
— тяжелые сердечно-сосудистые заболевания в анамнезе (неконтролируемая хроническая сердечная недостаточность, недавно перенесенный инфаркт миокарда, выраженные нарушения сердечного ритма);
— тяжелая почечная и/или печеночная недостаточность (в т.ч. вызванная наличием метастазов);
— эпилепсия, а также тяжелые нарушения функций ЦНС, особенно выражающиеся депрессией, суицидальными мыслями и попытками (в т.ч. в анамнезе);
— хронический гепатит с декомпенсированным циррозом печени и у больных, получающих или получавших недавно лечение иммунодепрессантами (за исключением завершенного кратковременного курса лечения ГКС);
— аутоиммунный гепатит или иное аутоиммунное заболевание;
— лечение иммунодепрессантами после трансплантации;
— заболевание щитовидной железы, не поддающееся контролю общепринятыми терапевтическими методами;
— декомпенсированные заболевания легких (в т.ч. ХОБЛ);
— декомпенсированный сахарный диабет;
— гиперкоагуляция (в т.ч. тромбофлебит, тромбоэмболия легочной артерии);
— выраженная миелодепрессия;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Применение при беременности и кормлении грудью
Препарат противопоказан при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
Применение при нарушениях функции печени
Препарат противопоказан при тяжелой почечной и/или печеночной недостаточности (в т.ч. вызванными наличием метастазов).
Применение при нарушениях функции почек
Препарат противопоказан при тяжелой почечной и/или печеночной недостаточности (в т.ч. вызванными наличием метастазов).
Лекарственное взаимодействие
Лекарственное взаимодействие между Альтевиром и другими лекарственными средствами полностью не изучено. С осторожностью следует применять Альтевир® одновременно со снотворными и седативными средствами, наркотическими анальгетиками и препаратами, потенциально оказывающими миелодепрессивный эффект.
При одновременном назначении Альтевира и теофиллина следует контролировать концентрацию последнего в сыворотке крови и при необходимости изменять режим его дозирования.
При применении Альтевира в комбинации с химиотерапевтическими препаратами (цитарабин, циклофосфамид, доксорубицин, тенипозид) повышается риск развития токсических эффектов.
(1977)
Дозування
Застосовують п/к, в/м та в/в. Лікування повинно бути розпочато лікарем. Далі з дозволу лікаря пацієнт може вводити собі підтримуючу дозу самостійно (у випадках, коли препарат призначений п/к або в/м). Хронічний гепатит В: Альтевир® вводять п/к або в/м у дозі 5-10 млн. ME 3 рази на тиждень протягом 16-24 тижнів. Лікування припиняють після 3-4 місяців застосування при відсутності позитивної динаміки (за даними дослідження ДНК вірусу гепатиту В). Хронічний гепатит С: Альтевир® вводять п/к або в/м у дозі 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 24-48 тижнів. У пацієнтів з рецидивуючим перебігом захворювання та хворих, які раніше не отримували лікування інтерфероном альфа-2b, ефективність лікування збільшується при комбінованій терапії з рибавірином. Тривалість комбінованої терапії становить не менше 24 тижнів. Терапію Альтевиром слід проводити 48 тижнів хворим хронічним гепатитом С і 1-м генотипом вірусу з високим вірусним навантаженням, у яких до кінця перших 24 тижнів лікування в сироватці крові не визначається РНК вірусу гепатиту С. Папіломатоз гортані: Альтевир® вводять п/к дозе 3 млн МО/м2 3 рази в тиждень. Лікування починають після хірургічного (або лазерного) видалення пухлинної тканини. Дозу підбирають з урахуванням переносимості препарату. Досягнення позитивної відповіді може вимагати проведення лікування протягом 6 місяців. Волосатоклітинний лейкоз: рекомендована доза Альтевира для п/к введення пацієнтам після спленектомії або без неї становить 2 млн МО/м2 3 рази в тиждень. У більшості випадків нормалізація одного і більше гематологічних показників настає через 1-2 місяці лікування, можливе збільшення терміном ев лікування до 6 місяців. Цього режиму дозування слід дотримуватися постійно, якщо при цьому не відбувається швидкого прогресування захворювання або виникнення симптомів важкої непереносимості препарату. Хронічний мієлолейкоз: рекомендована доза Альтевира в якості монотерапії - 4-5 млн МО/м2 на день п/к щодня. Для підтримки числа лейкоцитів може знадобитися застосування в дозі 0.5-10 млн МО/м2. Якщо лікування дозволяє домогтися контролю кількості лейкоцитів, то для підтримки гематологічної ремісії препарат слід застосовуватиять до максимальної переносимої дози (4-10 млн. МО/м2 щоденно). Препарат необхідно відмінити через 8-12 тижнів, якщо терапія не призвела до часткової гематологічної ремісії або клінічно значимого зниження числа лейкоцитів. Неходжкінська лімфома: Альтевир® застосовують в якості ад'ювантної терапії у комбінації зі стандартними схемами хіміотерапії. Препарат вводять п/ш у дозі 5 млн МО/м2 3 рази на тиждень протягом 2-3 місяців. Дозу необхідно коригувати залежно від переносимості препарату. Меланома: Альтевир® застосовують як адъювантной терапії при наявному високому ризику рецидиву у дорослих після видалення пухлини. Альтевир® вводять в/в у дозі 15 млн МО/м2 5 раз на тиждень протягом 4 тижнів, потім п/ш у дозі 10 млн МО/м2 3 рази на тиждень протягом 48 тижнів. Дозу необхідно коригувати залежно від переносимості препарату. Множинна мієлома: Альтевир® призначають у період досягнення стійкої ремісії у дозі 3 млн МО/м2 3 рази на тиждень п/к. Саркома Капоші на фоні СНІДУ: оптимальна доза не встановлена. Препарат можна застосовувати в дозах 10-12 млн МО/м2/добу п/к або в/м У случае стабілізації захворювання або відповіді на лікування, терапію продовжують до тих пір, поки не відбудеться регрес пухлини або не потрібна відміна препарату. Рак нирки: оптимальна доза і схема застосування не встановлені. Рекомендується застосовувати препарат п/к в дозах від 3 до 10 млн МО/м2 3 рази в тиждень. Приготування розчину для в/в введення Набирають об'єм розчину Альтевира, необхідний для приготування необхідної дози, додають до 100 мл стерильного 0.9% розчину натрію хлориду і вводять протягом 20 хв.Передозування
Дані щодо передозування препарату Альтевир® не надані.
Лікарська форма
Розчин для ін'єкцій прозорий, безбарвнийСклад
1мл
людський рекомбінантний інтерферон альфа-2b 5 млн. МО/1МЛ
Допоміжні речовини: натрію ацетат, натрію хлорид, етилендіамін тетрауксусной кислоти динатрієва сіль, твін-80, декстран 40, вода д/в.Фармакологічна дія
Інтерферон. Альтевир® чинить противірусну, імуномодулюючу антипроліферативну та протипухлинну дію.
Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи з якоїспецифічними рецепторами на поверхні клітини ініціює складний ланцюг змін всередині клітини, що включає в себе індукцію синтезу ряду специфічних цитокінів і ферментів, порушує синтез вірусної РНК і білків вірусу в клітині. Результатом цих змін є неспецифічна противірусна та антипроліферативна активність, пов'язана із запобіганням реплікації вірусу в клітині, гальмуванням проліферації клітин та імуномодулюючою дією інтерферону. Інтерферон альфа-2b стимулює процес презентації антигену иммунокомпетент��им клітин, має здатність стимулювати фагоцитарну активність макрофагів, а також цитотоксичну активність Т-клітин та "природних кілерів", беруть участь у противірусному імунітеті.
Запобігає проліферацію клітин, особливо пухлинних. Надає гнітюче вплив на синтез деяких онкогенів, що приводить до пригнічення пухлинного росту.Фармакокінетика
Всмоктування
При п/к або в/м введенні інтерферону альфа-2b його біодоступність становить від 80% до 100%. Після введення інтерферону альфа-2b Тмах у п��азме крові становить 4-12 год, T1/2 - 2-6 год. Через 16-24 год після введення рекомбінантний інтерферон у сироватці крові не визначається.
Метаболізм
Метаболізм здійснюється в печінці.
Інтерферони альфа здатні порушувати окислювальні метаболічні процеси, знижуючи активність мікросомальних ферментів печінки системи цитохрому Р450.
Виведення
Виводиться в основному нирками шляхом клубочкової фільтрації.Побічні дії
Загальні реакції: дуже часто - гарячка, слабкість (є дозозалежними та оборотними реа��заціями, зникають протягом 72 год після перерви в лікуванні або його припинення), озноб; менш часто - нездужання.
З боку ЦНС: дуже часто - головний біль; часто - астенія, сонливість, запаморочення, дратівливість, безсоння, депресія, суїцидальні думки та спроби; рідко - нервозність, тривожність.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - міалгія; менш часто - артралгія.
З боку травної системи: дуже часто - зниження апетиту, нудота; часто - блювання, діарея, сухість у роті, зміна включно��са; рідко - біль у животі, диспепсія; можливе оборотне підвищення активності печінкових ферментів.
З боку серцево-судинної системи: часто - зниження АТ; рідко - тахікардія.
Дерматологічні реакції: менш часто - алопеція, підвищене потовиділення; рідко - шкірний висип, шкірний свербіж.
З боку системи кровотворення: можливі оборотні лейкопенія, гранулоцитопенія, зниження рівня гемоглобіну, тромбоцитопенія.
Інші: рідко - зниження маси тіла, аутоімунний тиреоїдит.Особливості продажу
рецептурны��Особливі умови
До лікування Альтевиром хронічного вірусного гепатиту В і С рекомендується провести біопсію печінки, щоб оцінити ступінь пошкодження печінки (ознаки активного запального процесу і/або фіброзу). Ефективність лікування хронічного гепатиту С збільшується при комбінованій терапії Альтевиром і рибавірином. Застосування Альтевира не ефективно при розвитку декомпенсованого цирозу печінки або печінкової коми.
У разі виникнення побічних ефектів під час лікування Альтевиром дозу препарату слід��ет знизити на 50% або тимчасово відмінити препарат до їх зникнення. Якщо побічні ефекти зберігаються або виникають знову після зниження дози, або спостерігається прогресування захворювання, то лікування Альтевиром слід припинити.
При зниженні рівня тромбоцитів нижче 50x109/л або рівня гранулоцитів нижче 0.75x109/л рекомендується зменшення дози Альтевира в 2 рази з контролем аналізу крові через 1 тиждень. Якщо зазначені зміни зберігаються, то препарат слід відмінити.
При зниженні рівня тромбоцитів нижче 25x109/л або рівня гран��лоцитов нижче 0.5 х109/л рекомендується відміна препарату Альтевир® з контролем аналізу крові через 1 тиждень.
У пацієнтів, які одержують препарати інтерферону альфа-2b, у сироватці крові можуть визначатися антитіла, що нейтралізують його противірусну активність. Практично у всіх випадках титри антитіл невисокі, їх поява не призводить до зниження ефективності лікування або виникнення інших аутоімунних порушень.Свідчення
У складі комплексної терапії у дорослих:
— при хронічному вірусному гепатиті В без ознак цирроза печінки;
— при хронічному вірусному гепатиті С у відсутності симптомів печінкової недостатності (монотерапія або комбінована терапія з рибавірином);
— при папіломатозі гортані;
— при гострих кондиломах;
— при волосатоклеточном лейкозі, хронічному мієлолейкозі, неходжкінської лімфомі, меланомі, множинній мієломі, саркомі Капоші на тлі СНІДУ, прогресуючому раку нирки.Протипоказання
— тяжкі серцево-судинні захворювання в анамнезі (неконтрольована хронічна серцева н��достатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму);
— тяжка ниркова і/або печінкова недостатність (у т. ч. викликана наявністю метастазів);
— епілепсія, а також тяжкі порушення функцій ЦНС, особливо виражаються депресією, суїцидальними думками і спробами (у т. ч. в анамнезі);
— хронічний гепатит з декомпенсованим цирозом печінки та у хворих, які отримують або нещодавно отримували лікування імунодепресантами (за винятком завершеного короткочасного курсу лікуня ДКЗ);
— аутоімунний гепатит або інше аутоімунне захворювання;
— лікування імунодепресантами після трансплантації;
— захворювання щитовидної залози, що не піддається контролю загальноприйнятими терапевтичними методами;
— декомпенсовані захворювання легень (у т. ч. ХОЗЛ);
— декомпенсований цукровий діабет;
— гіперкоагуляція (у т. ч. тромбофлебіт, тромбоемболія легеневої артерії);
— виражена миелодепрессия;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовуванняя);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Препарат протипоказаний при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Застосування при порушеннях функції печінки
Препарат протипоказаний при тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності (у т. ч. викликаними наявністю метастазів).
Застосування при порушеннях функції нирок
Препарат протипоказаний при тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності (у т. ч. вызванн��мі наявністю метастазів).Лікарська взаємодія
Лікарська взаємодія між Альтевиром та іншими лікарськими засобами повністю не вивчено. З обережністю слід застосовувати Альтевир® одночасно зі снодійними і седативними засобами, анальгетиками та препаратами, що потенційно мають миелодепрессивный ефект.
При одночасному призначенні Альтевира і теофіліну слід контролювати концентрацію останнього в сироватці крові і при необхідності змінювати режим дозування.
При застосуванні Альтевира в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозід) підвищується ризик розвитку токсичних ефектів.
