Дозировка
Взрослые и дети старше 12 лет: от 1 таблетки каждые 8 часов до 2 таблеток каждые 8-12 часов (соответствует 600 - 1200 мг рифаксимина). Продолжительность лечения не должна превышать 7 дней и определяется клиническим состоянием пациентов. При необходимости повторный курс лечения следует проводить не ранее, чем через 20 - 40 дней. Общая продолжительность лечения определяется клиническим состоянием пациентов. По рекомендации врача могут быть изменены дозы и частота их приёма. Приготовление суспензии Гранулы для приготовления суспензии для приёма внутрь находятся в герметически закрытом флаконе. Открывают флакон, добавляют воду до метки и хорошо встряхивают. Добавляют воду повторно до тех пор, пока уровень суспензии не достигнет указанной отметки 60 мл. Концентрация рифаксимина в приготовленной суспензии составляет 100 мг в 5 мл. Для отмеривания 5, 10 или 15 мл суспензии прилагается мерная чашечка. Суспензия, приготовленная, как это указано выше, стабильна в течение 7 дней при комнатной температуре не выше 30 °С. Перед приемом флакон необходимо хорошо встряхнуть.
Передозировка
Случаи передозировки препарата не отмечены.
Лекарственная форма
Круглые, двояковыпуклые таблетки розового цвета, покрытые пленочной оболочкой.
Состав
Каждая таблетка, покрытая пленочной оболочкой, содержит:
Активное вещество:
рифаксимин с полиморфной структурой альфа -200 мг.
Вспомогательные вещества:
карбоксиметилкрахмал натрия, глицерил пальмитостеарат, кремния диоксид коллоидный, тальк, целлюлоза микрокристаллическая.
Пленочная оболочка:
гипромеллоза, титана диоксид, динатрия эдетат, пропиленгликоль, оксид железа красный (Е 172).
Гранулы для приготовления суспензии для приема внутрь в 5 мл содержат:
Активное вещество:
рифаксимин с полиморфной структурой альфа -100 мг.
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, кармеллоза натрия, пектин, каолин, натрия сахаринат, натрия бензоат, сахароза, ароматизатор вишневый (дикой черешни)
Фармакологическое действие
Рифаксимин - антибиотик широкого спектра действия, является полусинтетическим производным рифамицина SV, как и другие представители группы антибиотиков рифамицинов, необратимо связывает бета субъединицы фермента бактерий, ДНК-зависимой РНК полимеразы и, следовательно, ингибирует синтез РНК и белков бактерий. В результате необратимого связывания с ферментом, рифаксимин проявляет бактерицидные свойства в отношении чувствительных бактерий.
Препарат обладает широким спектром противомикробной активности, включающим большинство грамотрицательных и грамположительных, аэробных и анаэробных бактерий, вызывающих желудочно-кишечные инфекции, включая диарею путешественников:
Грамотрицательные:
Аэробные: Salmonella spp.; Shigella spp.; Escherichia coli, энтеропатогенные штаммы; Proteus spp.; Campylobacter app.; Pseudomonas spp.; Yersinia spp.; Enterobacter spp.; Klebsiella spp.; Helicobacter pylori;
Анаэробы: Bacteroides spp., включая Bacteroides fragilis; Fusobacterium nucleatum;
Грамположительные:
Аэробы: Streptococcus spp.; Enterococcus spp., включая Enterococcus fecalis; Staphylococcus spp.;
Анаэробы: Clostridium spp., включая Clostridium difficile и Clostridium perfrigens; Peptostreptococcus spp.
Широкий антибактериальный спектр рифаксимина способствует снижению патогенной кишечной бактериальной нагрузки, которая обуславливает некоторые патологические состояния. Препарат снижает:
образование бактериями аммиака и других токсических соединений, которые в случае тяжёлого заболевания печени, сопровождающегося нарушением процесса детоксификации, участвуют в патогенезе и симпатологии печёночной энцефалопатии;
повышенную пролиферацию бактерий при синдроме избыточного роста микроорганизмов в кишечнике;
присутствие в дивертикуле ободочной кишки бактерий, которые могут участвовать в воспалении в и вокруг дивертикулярного мешка и возможно играют ключевую роль в развитии симптомов и осложнений дивертикулярной болезни;
антигенного стимула, который при наличии генетически обусловленных дефектов в иммунорегуляции слизистой и/или в защитной функции, может инициировать или постоянно поддерживать хроническое воспаление кишечника;
риск инфекционных осложнений при колоректальных хирургических вмешательствах.
Фармакокинетика
Рифаксимин плохо всасывается при приёме внутрь (менее 1%) и обладает внутрикишечным действием, в желудочно-кишечном тракте (ЖКТ) создаются очень высокие концентрации антибиотика, которые значительно выше МПК для проверенных энтеропатогенных микроорганизмов.
Препарат не обнаруживается в плазме после приёма терапевтических доз (предел обнаружения <0,5 - 2 нг/мл) или обнаруживается в очень низких концентрациях (менее 10 нг/мл почти во всех случаях) как у здоровых добровольцев, так и у пациентов с повреждённой слизистой кишечника (в результате язвенного колита или болезни Крона).
Обнаруживаемый в моче рифаксимин составляет не более 0,5% от принятой внутрь дозы.
В действительности практически 100% рифаксимина, поступившего внутрь, находится в кишечном тракте, где достигаются очень высокие концентрации препарата (концентрации в кале 4000-8000 мкг/г достигаются через 3 суток лечения суточной дозой 800 мг).
Побочные действия
Побочные эффекты, имеющие, по крайней мере, возможную связь с приемом рифаксимина, классифицированы по частоте и органам/ системам органов следующим образом: очень частые (>10%), частые >1% <10%, нечастые >0,1% <1%, редкие >0,01%<0,1%, очень редкие <0,01%. Ниже перечислены побочные эффекты, которые наблюдались в двойных слепых плацебоконтролируемых клинических исследованиях. Большинство побочных эффектов, особенно со стороны желудочно-кишечного тракта, могут быть симптомами заболевания, по поводу которого назначалось лечения в период клинических исследований и о которых сообщается с такой же частотой у пациентов, получающих плацебо.
Со стороны сердечно-сосудистой системы:
Нечастые: сердцебиение, "приливы" крови к коже лица, повышение артериального давления.
Со стороны крови:
Нечастые: лимфоцитоз, моноцитоз, нейтропения.
Со стороны центральной нервной системы:
Частые: головокружение, головная боль.
Нечастые: потеря вкуса, гипестезия, мигрень, бессонница, патологические сновидения.
Со стороны органа зрения:
Нечастые: диплопия.
Со стороны внутреннего уха:
Нечастые: системное головокружение.
Со стороны органов дыхания:
Нечастые: одышка, сухость в горле, заложенность носа, боль в ларингофарингеальной области.
Со стороны желудочно-кишечного тракта и печени:
Частые: вздутие живота, боль в животе, запор, диарея, метеоризм, тошнота, тенезмы, рвота, позывы на дефекацию.
Нечастые: анорексия, асцит, диспепсия, нарушение моторики желудочно-кишечного тракта, выделение слизи и крови со стулом, сухость губ, "твердый" стул, повышение активности аспартатаминотрансферазы.
Со стороны мочевыделительной системы:
Нечастые: глюкозурия, полиурия, поллакиурия, гематурия.
Со стороны системы кожи и подкожно-жировой клетчатки:
Нечастые: сыпь, макулярная сыпь, холодный пот.
Со стороны опорно-двигательного аппарата:
Нечастые: боль в пояснице, спазм мышц, мышечная слабость, миалгия.
Инфекции:
Нечастые: кандидоз.
Общие симптомы:
Частые: лихорадка
Нечастые: астения, боль в грудной клетке, неприятные ощущения в грудной клетке, озноб, усталость, гриппоподобные симптомы, периферические отеки.
Со стороны репродуктивной системы:
Нечастые: полименорея.
При маркетинговом опыте применения рифаксимина наблюдались очень редко диарея, боль в животе, изжога, тошнота, периферические отеки, отеки лица, отек гортани, нейтропения, обморок, реакции гиперчувствительности, ажитация, головная боль, ангионевротический отек, пурпура, генерализованный зуд, генитальный зуд, эритема, ладонная эритема, экзантема, аллергический дерматит, эритематозная сыпь, крапивница, кореподобная сыпь.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Во время продолжительного лечения высокими дозами или при повреждениях слизистой оболочки кишечника могут всасываться небольшие количества Альфа нормикса (менее 1%), что может вызвать окрашивание мочи в красноватый цвет: это обусловлено активным веществом рифаксимином, который, как и большинство антибиотиков этого ряда (рифамицины), имеет красновато-оранжевую окраску.
При развитии суперинфекции микроорганизмами, нечувствительными к рифаксимину, прием Альфа нормикса следует прекратить и назначить соответствующую терапию.
Гранулы для приготовления суспензии для приема внутрь содержат сахарозу, поэтому Альфа нормикс в данной лекарственной форме нельзя назначать при наследственной непереносимости фруктозы, нарушении всасывания глюкозы-галактозы, недостаточности сахаразы-изомальтазы.
Показания
Лечение желудочно-кишечных инфекций, вызываемых бактериями, чувствительными к рифаксимину, например, при острых желудочно-кишечных инфекциях, диареи путешественников, синдроме избыточного роста микроорганизмов в кишечнике, печёночной энцефалопатии, симптоматическом неосложнённом дивертикулёзном заболевании ободочной кишки и хроническом воспалении кишечника.
Профилактика инфекционных осложнений при колоректальных хирургических вмешательствах.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к рифаксимину или другим рифамицинам или к любому из компонентов, входящих в состав препарата Альфа нормикс;
Кишечная непроходимость (в том числе частичная);
Тяжелое язвенное повреждение кишечника
С осторожностью
При беременности и лактации препарат следует принимать только в случае крайней необходимости и под непосредственным наблюдением врача.
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействий до настоящего времени не установлено.
Из-за ничтожно малого всасывания в желудочно-кишечном тракте рифаксимина при приёме внутрь (менее 1%), лекарственные взаимодействия на системном уровне маловероятны
(33)
Дозування
Дорослі та діти старше 12 років: від 1 таблетки кожні 8 годин до 2 таблеток кожні 8-12 годин (відповідає 600 - 1200 мг рифаксимина). Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів і визначається клінічним станом пацієнтів. При необхідності повторний курс лікування слід проводити не раніше, ніж через 20 - 40 днів. Загальна тривалість лікування визначається клінічним станом пацієнтів. За рекомендацією лікаря можуть бути змінені дози і частота їх прийому. Приготування суспензії Гранули для приготування суспензии для прийому всередину знаходяться в герметично закритому флаконі. Відкривають флакон додають воду до мітки і добре струшують. Додають воду повторно до тих пір, поки рівень суспензії не досягне зазначеної позначки 60 мл Концентрація рифаксимина в приготовленої суспензії становить 100 мг в 5 мл Для відмірювання 5, 10 або 15 мл суспензії додається мірна чашка. Суспензія, приготована, як це зазначено вище, стабільна протягом 7 днів при кімнатній температурі не вище 30 °с Перед прийомом флакон необхідно добре струснути.Передозування
Випадки передозування препарату не відзначено.
Лікарська форма
Круглі, двоопуклі таблетки рожевого кольору, вкриті плівковою оболонкою.Склад
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
Активна речовина:
рифаксимин з поліморфною структурою альфа -200 мг.
Допоміжні речовини:
карбоксиметилкрахмал натрію, глицерил пальмитостеарат, кремнію діоксид колоїдний, тальк, целюлоза мікрокристалічна.
Плівкова оболонка:
гіпромелоза, титану діоксид, динатрію едетат, пропіленгліколь, оксид заліза червоний (Е 172).
Гранули для приготування суспензії для прийому внутрішньо 5 мл містять:
Активна речовина:
рифаксимин з поліморфною структурою альфа -100 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кармеллоза натрію, пектин, каолін, натрію сахаринат, натрію бензоат, сахароза, ароматизатор вишневий (дикої черешні)Фармакологічна дія
Рифаксимин - антибіотик широкого спектра дії, є напівсинтетичним похідним рифів��цина SV, як і інші представники групи антибіотиків рифамицинов, необоротно зв'язує бета-субодиниці ферменту бактерій, ДНК-залежної РНК полімерази і, отже, інгібує синтез РНК і білків бактерій. В результаті незворотного зв'язування з ферментом, рифаксимин проявляє бактерицидні властивості відносно чутливих бактерій.
Препарат володіє широким спектром протимікробної активності, що включає більшість грампозитивних та грамнегативних, аеробних та анаеробних бактерій, що викликають шлунково-киш��чние інфекції, включаючи діарею мандрівників:
Грамнегативні:
Аеробні: Salmonella spp.; Shigella spp.; Escherichia coli, энтеропатогенные штами; Proteus spp.; Campylobacter app.; Pseudomonas spp.; Yersinia spp.; Enterobacter spp.; Klebsiella spp.; Helicobacter pylori;
Анаероби: Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis; Fusobacterium nucleatum;
Грампозитивні:
Аероби: Streptococcus spp.; Enterococcus spp., включаючи Enterococcus fecalis; Staphylococcus spp.;
Анаероби: Clostridium spp., включаючи Clostridium difficile і Clostridium perfrigens; Peptostreptococcus spp.
Широкий антибактеріальний спектр рифаксимина сприяє зниженню патогенної кишечной бактеріального навантаження, яка обумовлює деякі патологічні стани. Препарат знижує:
освіта бактеріями аміаку та інших токсичних сполук, які в разі тяжкого захворювання печінки, що супроводжується порушенням процесу детоксикації, беруть участь у патогенезі і симпатологии печінкової енцефалопатії;
підвищену проліферацію бактерій при синдромі надмірного росту мікроорганізмів у кишечнику;
присутність в дивертикулі ободової кишки бактерій, які можуть брати участь у воспал��нді і навколо дивертикулярного мішка і можливо відіграють ключову роль у розвитку симптомів і ускладнень дивертикулярна хвороби;
антигенного стимулу, який при наявності генетично обумовлених дефектів в імунорегуляції слизової та/або захисної функції, може ініціювати або постійно підтримувати хронічне запалення кишечника;
ризик інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.Фармакокінетика
Рифаксимин погано всмоктується при прийомі всередину (менше 1%) і володіє внутрішньокишковим дією, в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) створюються дуже високі концентрації антибіотика, які значно вище МПК для перевірених ентеропатогенних мікроорганізмів.
Препарат не виявляється в плазмі після прийому терапевтичних доз (межа виявлення <0,5 - 2 нг/мл) або виявляється в дуже низьких концентраціях (менше 10 нг/мл майже у всіх випадках) як у здорових добровольців, так і у пацієнтів з пошкодженої слизової кишечника (в результаті виразкового коліту або хвороби Крона).
Виявляється в сечі рифаксим��н становить не більше 0,5% від прийнятої внутрішньо дози.
Насправді практично 100% рифаксимина, що надійшов на територію, що знаходиться в кишковому тракті, де досягаються дуже високі концентрації препарату (концентрації в калі 4000-8000 мкг/г досягаються через 3 доби лікування добовою дозою 800 мг).Побічні дії
Побічні ефекти, що мають, принаймні, можливий зв'язок з прийомом рифаксимина, класифіковані за частотою та органів/ систем органів наступним чином: дуже часті (>10%), часті >1% <10%, нечасті >0,1% <1%, поодинокі >0,01%<0,1%, дуже рідкі <0,01%. Нижче перераховані побічні ефекти, що спостерігались у подвійних сліпих, плацебоконтрольованих клінічних дослідженнях. Більшість побічних ефектів, особливо з боку шлунково-кишкового тракту, можуть бути симптомами захворювання, з приводу якого призначався лікування в період клінічних досліджень і про яких повідомляється з такою ж частотою у пацієнтів, які отримували плацебо.
З боку серцево-судинної системи:
Нечасті: серцебиття, "припливи" крові до шкіри обличчя, підвищення артериал��ного тиску.
З боку крові:
Нечасті: лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія.
З боку центральної нервової системи:
Часті: запаморочення, головний біль.
Нечасті: втрата смаку, гіпестезія, мігрень, безсоння, патологічні сновидіння.
З боку органа зору:
Нечасті: диплопія.
З боку внутрішнього вуха:
Нечасті: системне запаморочення.
З боку органів дихання:
Нечасті: задишка, сухість у горлі, закладеність носа, біль у ларингофарингеа��ьной області.
З боку шлунково-кишкового тракту і печінки:
Часті: здуття живота, біль у животі, запор, діарея, метеоризм, нудота, тенезми, блювання, позиви на дефекацію.
Нечасті: анорексія, асцит, диспепсія, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, виділення слизу та крові зі стільцем, сухість губ, "твердий" стілець, підвищення активності аспартатамінотрансферази.
З боку сечовидільної системи:
Нечасті: глюкозурія, поліурія, полакіурія, гематурія.
З боку системи шкіри та подкожна-жирової клітковини:
Нечасті: висип, макулярна висип, холодний піт.
З боку опорно-рухового апарату:
Нечасті: біль у попереку, спазм м'язів, м'язова слабкість, міалгія.
Інфекції:
Нечасті: кандидоз.
Загальні симптоми:
Часті: лихоманка
Нечасті: астенія, біль у грудній клітці, неприємні відчуття в грудній клітці, озноб, втома, грипоподібні симптоми, периферичні набряки.
З боку репродуктивної системи:
Нечасті: поліменорея.
При маркетинговом досвід застосування рифаксимина спостерігалися дуже рідко діарея, біль у животі, печія, нудота, периферичні набряки, набряки обличчя, набряк гортані, нейтропенія, непритомність, реакції гіперчутливості, ажитація, головний біль, ангіоневротичний набряк, пурпура, генералізований свербіж, генітальний свербіж, еритема, долонна еритема, екзантема, алергічний дерматит, еритематозний висип, кропив'янка, короподібні висипи.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Під час тривалого лікування високими дозами або при пошкодженнях слі��вуглецевої оболонки кишечника можуть всмоктуватися невеликі кількості Альфа нормикса (менше 1%), що може спричинити забарвлення сечі в червонуватий колір: це обумовлено активною речовиною рифаксимином, який, як і більшість антибіотиків цього ряду (рифамицины), має червонувато-оранжеве забарвлення.
При розвитку суперінфекції мікроорганізмами, нечутливими до рифаксимину, прийом Альфа нормикса слід припинити і призначити відповідну терапію.
Гранули для приготування суспензії для прийому всередину містять сахарозу, тому Альфа нормикс у даній лікарській формі не можна призначати при спадковій непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність сахарази-ізомальтази.Свідчення
Лікування шлунково-кишкових інфекцій, викликаних бактеріями, чутливими до рифаксимину, наприклад, при гострих шлунково-кишкових інфекціях, діареї мандрівників, синдром надмірного росту мікроорганізмів у кишечнику, печінкової енцефалопатії, симптоматичному неускладненому дивертикулезном захворювання ободової кишки і ��роническом запаленні кишечника.
Профілактика інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.Протипоказання
Підвищена чутливість до рифаксимину або інших рифаміцинів або до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату Альфа нормикс;
Кишкова непрохідність (в тому числі часткова);
Важке виразкові ушкодження кишечника
З обережністю
При вагітності та лактації препарат слід приймати тільки у разі крайньої необхідності і під непосредственн��м наглядом лікаря.Лікарська взаємодія
Взаємодій до цього часу не встановлено.
З мізерно малого всмоктування в шлунково-кишковому тракті рифаксимина при прийомі всередину (менше 1%), лікарські взаємодії на системному рівні малоймовірні