Дозировка
50 мл раствора Адалат® вводят в/в инфузионно в течение, примерно, 4-8 ч (со скоростью 6.3-12.5 мл/ч, что соответствует 0.63-1.25 мг нифедипина/ч). Максимальная доза препарата, вводимого в течение 24 ч, не должна превышать 150-300 мл (что соответствует 15-30 мг нифедипина/24 ч). У пациентов с почечной недостаточностью корректировки дозы не требуется. Инфузионая терапия может проводиться непрерывно в течение 3 дней. Затем рекомендуется переход на пероральную терапию нифедипином.
Передозировка
потеря сознания вплоть до комы, снижение АД, тахикардия/брадикардия, гипергликемия, метаболический ацидоз, гипоксия, кардиогенный шок, сопровождающийся отеком легких.
Лекарственная форма
Раствор для инфузий
Состав
нифедипин 100 мкг
Вспомогательные вещества: этанол 96%, макрогол 400, натрия гидроксид 0.1N, вода д/и.
Фармакологическое действие
Нифедипин - селективный блокатор медленных кальциевых каналов, производное 1.4-дигидропиридина. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Уменьшает ток ионов кальция через медленные кальциевые каналы внутрь клеток, преимущественно внутрь кардиомиоцитов, гладкомышечных клеток коронарных и периферических артерий, понижая при этом периферическое сосудистое сопротивление и расширяя коронарные артерии, особенно крупные кровоснабжающие сосуды, и даже интактные сегменты стенок частично стенозированных сосудов. Кроме того, нифедипин понижает тонус гладкой мускулатуры коронарных артерий, тем самым предотвращая ангиоспазм, усиливая кровоток в постстенотических отделах сосудов и увеличивая доставку кислорода к миокарду; уменьшается потребность миокарда в кислороде за счет снижения периферического сосудистого сопротивления (постнагрузки), а при длительном приеме он способен предотвращать развитие новых атеросклеротических повреждений в коронарных артериях.
Нифедипин снижает тонус гладкой мускулатуры артериол, тем самым уменьшая повышенное периферическое сосудистое сопротивление и, следовательно, АД. В начале лечения Адалатом может происходить временное рефлекторное повышение ЧСС и, как следствие этого, величины сердечного выброса. Однако это повышение не настолько значительно, чтобы компенсировать расширение кровеносных сосудов. Кроме того, нифедипин при кратковременном и при длительном применении увеличивает выведение натрия и воды из организма. Гипотензивное действие нифедипина особенно выражено у пациентов, страдающих артериальной гипертензией.
Фармакокинетика
Распределение
После в/в введения нифедипин быстро распределяется в организме; 50% введенной дозы распределяется в организме уже через 5-6 мин. Связывается с белками плазмы крови (альбумином) на 95%.
Метаболизм
После парентерального введения нифедипин почти полностью метаболизируется в печени до неактивных метаболитов.
Выведение
Выводится из организма преимущественно почками в виде неактивных метаболитов, в меньшей степени (5-15%) - с желчью. В моче обнаруживаются лишь следы (менее 1%) неизмененного активного вещества.
T1/2 нифедипина после парентерального введения составляет 1.7 ч. У пациентов с нарушением функции почек фармакокинетика нифедипина существенно не изменяется.
При печеночной недостаточности отмечается значительное удлинение T1/2 препарата и снижение его общего клиренса, что может потребовать снижения дозы. Проникает через плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком. Гемодиализ и перитонеалытый диализ не влияют на фармакокинетику нифедипина, плазмаферез усиливает его элиминацию.
Побочные действия
С частотой развития >1 %
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, снижение АД, "приливы" крови к лицу, сопровождающиеся ощущением жара.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, нервозность.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота.
С частотой развития <1 %
Со стороны сердечно-сосудистой системы: боль в груди, усугубление симптомов сердечной недостаточности.
Со стороны кожных покровов: боль и жжение в области инъекции, аллергические реакции в виде кожной сыпи.
Со стороны вегетативной нервной системы: повышенная потливость.
При длительном приеме нифедипина внутрь описаны следующие побочные эффекты: периферические отеки, боль в животе, астения, сердцебиение, недомогание, стенокардия, снижение АД, в том числе постуральная гипотензия, в некоторых случаях выраженная, вплоть до развития фибрилляции желудочков и удлинения интервала QT, сердцебиение, запор, диарея, сухость во рту, диспепсия, возбуждение, тремор, одышка, кожный зуд, сыпь, потливость, аллергические реакции, нарушение зрения, обморок, анорексия, метеоризм, рвота, гипергликемия, миалгия, гипестезия, сонливость, бессонница, парестезии, полиурия, гиперплазия десен, повышение активности печеночных трансаминаз, агранулоцитоз, тромбоцитопеническая пурпура, тромбоцитопения, эксфолиативный дерматит, гинекомастия, фоточувствительность, крапивница.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Дозу препарата Адалат® необходимо подбирать индивидуально с учетом тяжести заболевания и реакции пациента на проводимое лечение, а также строго контролировать АД и ЧСС.
Не рекомендуется одновременное применение препарата Адалат® и бета-адреноблокаторов из-за риска развития выраженного снижения АД, а в некоторых случаях усугубления течения хронической сердечной недостаточности. При необходимости одновременного применения нифедипина с бета-адреноблокаторами необходимо наблюдение за пациентом.
Препарат Адалат® не следует применять у пациентов, у которых предполагается взаимосвязь болей ишемического характера с предшествующей терапией нифедипином.
Как и при применении других вазодилататоров, при применении препарата Адалат® очень редко могут возникнуть приступы стенокардии, а также ухудшение течение стенокардии с утяжелением, удлинением и учащением приступов стенокардии, особенно в самом начале лечения.
В отдельных случаях зарегистрировано развитие инфаркта миокарда, однако при этом не представляется возможным установить причинно-следственную связь заболевания с применением нифедипина, поскольку инфаркт миокарда может возникнуть в результате естественного течения ИБС.
Пациенты с нарушением функции печени при введении препарата Адалат® требуют тщательного наблюдения; в тяжелых случаях необходимо уменьшение дозы препарата Адалат®.
Нифедипин метаболизируется с помощью изофермента CYP3A4. Таким образом, лекарственные средства - ингибиторы или индукторы изофермента CYP3A4 могут влиять на метаболизм при "первом прохождении" нифедипина через печень и на его клиренс при совместном применении. В случае совместного применения нифедипина и лекарственных средств - слабых или умеренных ингибиторов изофермента CYP3A4, перечисленных ниже, возможно увеличение концентрации нифедипина в плазме крови, в связи с чем необходимо тщательное наблюдение за АД и при необходимости снижение дозы нифедипина: антибиотики группы макролидов (например, эритромицин), ингибиторы ВИЧ-протеазы (например, ритонавир), противогрибковые препараты из группы азолов (например, кетоконазол), антидепрессанты (нефазодон и флуоксетин), хинупристин/далфопристин. вальпроевая кислота, циметидин.
Препарат Адалат® содержит 18 объемных % этилового спирта, что соответствует 45 г этанола из расчета на дневную дозу препарата. Это необходимо принимать во внимание при применении у пациентов с алкоголизмом или имеющих нарушения метаболизма этанола, а также при применении у беременных и кормящих женщин, у детей, также у пациентов из группы высокого риска (имеющих заболевания печени или эпилепсию).
В единичных случаях при проведении экстракорпорального оплодотворения при применении блокаторов медленных кальциевых каналов дигидропиридинового ряда отмечались обратимые биохимические изменения в головке сперматозоидов, что приводило к нарушению функции спермы
Показания
— стенокардия Принцметала;
— гипертонический криз.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к нифедипину;
— беременность и период лактации;
— кардиогенный шок;
— нестабильная стенокардия;
— острый инфаркт миокарда (в первые 4 недели болезни);
— одновременное назначение с рифампицином;
— возраст до 18 лет (безопасность и эффективность не установлены).
С осторожностью: хроническая сердечная недостаточность; тяжелый аортальный стеноз, субаортальный стеноз; выраженная брадикардия; печеночная недостаточность; тяжелые нарушения мозгового кровообращения; выраженная артериальная гипотензия (уровень систолического АД ниже 90 мм рт.ст.); пожилой возраст, у пациентов со злокачественной артериальной гипертензией и гиповолемией, находящихся на гемодиализе.
Лекарственное взаимодействие
Лекарственные средства, влияющие на метаболизм нифедипина
Нифедипин метаболизируется с помощью изофермента CYP3A4, локализованной в печени и слизистой оболочке кишечника. Следовательно, лекарственные средства, ингибирующие или индуцирующие данную ферментную систему, могут повлиять на эффект "первого прохождения" через печень нифедипина (при его приеме внутрь) и клиренс. Нифедипин - лекарственное средство с высоким клиренсом. Поскольку печеночный клиренс определяется главным образом объемом печеночного кровотока, то перечисленные ниже возможные взаимодействия, могущие повлиять на фармакокинетические показатели нифедипина при совместном применении внутрь, нельзя сравнивать с взаимодействиями при применении нифедипина в форме раствора для инфузий.
Рифампицин
Рифампицин - мощный индуктор изофермента CYP3A4. При совместном применении с рифампицином биодоступность нифедипина значительно снижается и соответственно снижается его эффективность.
(5760)
Дозування
50 мл розчину Адалат® вводять в/в інфузійно протягом приблизно 4-8 год (зі швидкістю 6.3-12.5 мл/год, що відповідає 0.63-1.25 мг ніфедипіну/год). Максимальна доза препарату, що вводиться протягом 24 год, не повинна перевищувати 150-300 мл (що відповідає ніфедипіну 15-30 мг/24 год). У пацієнтів з нирковою недостатністю коригування дози не потрібно. Инфузионая терапія може проводитися безперервно протягом 3 днів. Потім рекомендується перехід на пероральну терапію ніфедипіном.Передозування
втрата свідомості аж до коми, зниження артеріального тиску, тахикардия/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.
Лікарська форма
Розчин для інфузійСклад
ніфедипін 100 мкг
Допоміжні речовини: етанол 96%, макрогол 400, натрію гідроксид 0.1 N, вода д/в.Фармакологічна дія
Ніфедипін - селективний блокатор повільних кальцієвих каналів, похідне 1.4-дигідропіридину. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Зменшує струм іонів кальцію через повільні кальцієві канали всередину клітин, преимущ��ного всередину кардіоміоцитів, гладком'язові клітини коронарних і периферичних артерій, знижуючи при цьому периферичний судинний опір і розширюючи коронарні артерії, особливо великі кровоснабжающие судини, і навіть інтактні сегменти стінок частково стенозированных судин. Крім того, ніфедипін знижує тонус гладкої мускулатури коронарних артерій, тим самим запобігаючи ангіоспазм, посилюючи кровообіг у постстенотических відділах судин і збільшує доставку кисню до міокарда; зменшується потреба міокарда в кіслороде за рахунок зниження периферичного судинного опору (післянавантаження), а при тривалому прийомі він здатний запобігати розвиток нових атеросклеротичних пошкоджень в коронарних артеріях.
Ніфедипін знижує тонус гладкої мускулатури артеріол, тим самим зменшуючи підвищений периферичний судинний опір і, отже, ПЕКЛО. На початку лікування Адалатом може відбуватися тимчасове рефлекторне підвищення ЧСС та, як наслідок цього, величини серцевого викиду. Однак це підвищення не настільки значно, ��щоб компенсувати розширення кровоносних судин. Крім того, ніфедипін при короткочасному і тривалому застосуванні збільшує виведення натрію та води з організму. Гіпотензивна дія ніфедипіну особливо виражена у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію.Фармакокінетика
Розподіл
Після в/в введення ніфедипін швидко розподіляється в організмі; 50% введеної дози розподіляється в організмі вже через 5-6 хв. Зв'язується з білками плазми крові (альбуміном) на 95%.
Метаболізм
Після парентер��дення ніфедипін майже повністю метаболізується в печінці до неактивних метаболітів.
Виведення
Виводиться з організму переважно нирками у вигляді неактивних метаболітів, в меншій мірі (5-15%) - з жовчю. В сечі виявляються лише сліди (менше 1%) незміненої активної речовини.
T1/2 ніфедипіну після парентерального введення складає 1.7 ч. У пацієнтів з порушенням функції нирок фармакокінетика ніфедипіну істотно не змінюється.
При печінковій недостатності відзначається значне удлинение T1/2 препарату і зниження його загального кліренсу, що може вимагати зниження дози. Проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Гемодіаліз і перитонеалытый діаліз не впливають на фармакокінетику ніфедипіну, плазмаферез посилює його елімінацію.Побічні дії
З частотою розвитку >1 %
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження АТ, "припливи" крові до обличчя, що супроводжуються відчуттям жару.
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, нервозність.
З боку хар��рительной системи: нудота.
З частотою розвитку <1 %
З боку серцево-судинної системи: біль у грудях, посилення симптомів серцевої недостатності.
З боку шкірних покривів: біль і печіння в області ін'єкції, алергічні реакції у вигляді шкірної висипки.
З боку вегетативної нервової системи: підвищена пітливість.
При тривалому прийомі ніфедипіну всередину описані такі побічні ефекти: периферичні набряки, біль у животі, астенія, серцебиття, нездужання, стенокардія, зниження АТ, у тому чісли постуральна гіпотензія, у деяких випадках виражена, аж до розвитку фібриляції шлуночків і подовження інтервалу QT, серцебиття, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, збудження, тремор, задишка, шкірний свербіж, висип, пітливість, алергічні реакції, порушення зору, непритомність, анорексія, метеоризм, блювання, гіперглікемія, міалгія, гіпестезія, сонливість, безсоння, парестезії, поліурія, гіперплазія ясен, підвищення активності печінкових трансаміназ, агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура, тромбоцитопенія, эксфолиативн��ї дерматит, гінекомастія, фоточутливість, кропив'янка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Дозу препарату Адалат® необхідно підбирати індивідуально з урахуванням тяжкості захворювання та реакції пацієнта на лікування, що проводиться, а також суворо контролювати АТ і ЧСС.
Не рекомендується одночасне застосування препарату Адалат® і бета-адреноблокаторів із-за ризику розвитку вираженого зниження АТ, а в деяких випадках погіршення перебігу хронічної серцевої недостатності. При необхідності одночасного застосування ніфедипіну з бета-адреноблокаторами необхідне спостереження за пацієнтом.
Препарат Адалат® не слід застосовувати у пацієнтів, у яких передбачається взаємозв'язок болів ішемічного характеру з попередньою терапією ніфедипіном.
Як і при застосуванні інших вазодилататорів, при застосуванні препарату Адалат® дуже рідко можуть виникнути напади стенокардії, а також погіршення стенокардії з обважненням, подовженням і почастішанням нападів стенокардії, особливо на самому початку лікування.
В окремих случаях зареєстровано розвиток інфаркту міокарда, однак при цьому не представляється можливим встановити причинно-наслідковий зв'язок захворювання з застосуванням ніфедипіну, оскільки інфаркт міокарда може виникнути в результаті природного перебігу ІХС.
Пацієнти з порушенням функції печінки при введенні препарату Адалат® вимагають ретельного спостереження; у важких випадках необхідно зменшення дози препарату Адалат®.
Ніфедипін метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3A4. Таким чином, лікарські засоби - ингибитори або індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть впливати на метаболізм при "першому проходженні" ніфедипіну через печінку і на його кліренс при сумісному застосуванні. У разі спільного застосування ніфедипіну і лікарських засобів - слабких або помірних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, перерахованих нижче, можливе збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові, у зв'язку з чим необхідно ретельне спостереження за АТ і при необхідності зниження дози ніфедипіну: антибіотики групи макролідів (наприклад, еритроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (например, ритонавір), протигрибкові препарати з групи азолів (наприклад, кетоконазол), антидепресантів (нефазодон та флуоксетин), хинупристин/далфопристин. вальпроєва кислота, циметидин.
Препарат Адалат® містить 18 об'ємних % етилового спирту, що відповідає 45 г етанолу з розрахунку на денну дозу препарату. Це необхідно брати до уваги при застосуванні у пацієнтів з алкоголізмом або мають порушення метаболізму етанолу, а також при застосуванні у вагітних і годуючих жінок, у дітей, також у пацієнтів з групи високого р��ска (які мають захворювання печінки чи епілепсію).
У поодиноких випадках при проведенні екстракорпорального запліднення при застосуванні блокаторів повільних кальцієвих каналів дигидропиридинового ряду відзначалися оборотні біохімічні зміни в головці сперматозоїдів, що призводило до порушення функції спермиСвідчення
— стенокардія Принцметала;
— гіпертонічний криз.Протипоказання
— підвищена чутливість до нифедипину;
— вагітність і період лактації;
— кардіогенний шок;
�� нестабільна стенокардія;
— гострий інфаркт міокарда (у перші 4 тижні хвороби);
— одночасне призначення з рифампіцином;
— вік до 18 років (безпека й ефективність не встановлені).
З обережністю: хронічна серцева недостатність, тяжкий аортальний стеноз, субаортальний стеноз; виражена брадикардія; печінкова недостатність; тяжкі порушення мозкового кровообігу; виражена артеріальна гіпотензія (рівень систолічного АТ нижче 90 мм рт.ст.); літній вік, у пацієнтів з злокачромадської артеріальною гіпертензією і гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі.Лікарська взаємодія
Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ніфедипіну
Ніфедипін метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3A4, локалізованої в печінці і слизовій оболонці кишечнику. Отже, лікарські засоби, які інгібують або індукують цю ферментну систему, можуть вплинути на ефект "першого проходження" через печінку ніфедипіну (при прийомі всередину) і кліренс. Ніфедипін - лікарський засіб з висо��їм кліренсом. Оскільки печінковий кліренс визначається головним чином обсягом печінкового кровотоку, то перелічені нижче можливі взаємодії, що можуть вплинути на фармакокінетичні показники ніфедипіну при спільному застосуванні внутрішньо, не можна порівнювати з взаємодіями при застосуванні ніфедипіну у формі розчину для інфузій.
Рифампіцин
Рифампіцин - потужний індуктор ізоферменту CYP3A4. При сумісному застосуванні з рифампіцином біодоступність ніфедипіну значно знижується і відповідно знижується його еффективность.
