Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Абактал 0,08/мл 5мл n10 ампулы (Абактал 0,08/мл 5мл n10)

1 104 грн
0 грн
Рейтинг: 53 (4.9) 5
Артикул: 1002
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

В/в препарат назначают в виде инфузии в дозе 400 мг каждые 12 ч; продолжительность инфузии - 1 ч. Предварительно содержимое одной ампулы (400 мг) разбавляют 250 мл 5% раствора декстрозы (глюкозы). Абактал нельзя разбавлять раствором натрия хлорида или любым растворителем, содержащим ионы хлора. Для более быстрого достижения терапевтических концентраций допускается введение в первой дозе 800 мг. Максимальная суточная доза - 1.2 г. Для профилактики инфекционных осложнений в хирургии рекомендуют в/в введение препарата в дозе 400-800 мг за 1 ч до проведения операции. Для пациентов с заболеваниями печени разовая доза для в/в капельного введения составляет 8 мг/кг массы тела; продолжительность инфузии - 1 ч. Частота проведения инфузий составляет у пациентов с желтухой 1 раз в 24 ч; у пациентов с асцитом - 1 раз в 36 ч; у пациентов с желтухой и асцитом - 1 раз в 48 ч. У пациентов пожилого возраста особенно с сопутствующими нарушениями функции почек следует снизить дозу как при приеме внутрь, так и при в/в введении.

Передозировка

тошнота, рвота, спутанность сознания, психическое возбуждение; в тяжелых случаях - потеря сознания, судороги

Лекарственная форма

Концентрат для приготовления раствора для в/в введения

Состав

пефлоксацин (в форме мезилата) 80 мг/мл

Вспомогательные вещества: аскорбиновая кислота, натрия метабисульфит, динатрия эдетат, бензиловый спирт, натрия гидрокарбонат, вода д/и.

Фармакологическое действие

Синтетический антибактериальный препарат из группы фторхинолонов. Оказывает бактерицидное действие, ингибируя репликацию ДНК бактерий на уровне ДНК-гиразы.

Абактал активен в отношении Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Proteus mirabilis, индол-положительные штаммы Proteus spp., Сitrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae.

К препарату умеренно чувствительны Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Clostridium perfringens, Mycoplasma spp., Chlamydia spp.

К препарату устойчивы грамотрицательные анаэробы, Spirochaeta spp., Mycobacterium tuberculosis.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь пефлоксацин хорошо абсорбируется из ЖКТ. Cmax достигается через 1-1.5 ч после приема. Биодоступность – около 100%.

Распределение

Степень связывания с белками плазмы составляет 25-30%. Vd - 1.7 л/кг. Пефлоксацин быстро проникает в ткани, органы и жидкие среды организма (клапаны аорты, митральный клапан, сердечная мышца, кости, брюшная полость, перитонеальная жидкость, желчный пузырь, предстательная железа, слюна, мокрота). Концентрация пефлоксацина в перечисленных жидкостях и тканях выше концентрации в плазме крови.

метаболизм и выведение

Биотрансформируется в печени. T1/2 составляет примерно 10.5 ч. При нормальной функции печени и почек примерно половина введенной дозы выводится с мочой в неизмененном виде и в виде метаболитов в течение 48 ч. Около 20-30% пефлоксацина выводится с желчью.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

При нарушении функции почек плазменная концентрация пефлоксацина и T1/2 не изменяются.

При нарушении функции печени плазменный клиренс пефлоксацина значительно снижается, а T1/2 соответственно увеличивается.

Побочные действия

Со стороны пищеварительной системы: потеря аппетита, диспепсия, диарея, тошнота, изменение вкуса, рвота, преходящее повышение активности печеночных ферментов, ЩФ и уровня билирубина; очень редко - псевдомембранозный колит.

Со стороны ЦНС: головная боль, беспокойство, головокружение, состояние повышенного психического возбуждения, депрессия, бессонница, нарушения зрения, спутанность сознания, галлюцинации, тремор; редко - судороги.

Со стороны мочевыделительной системы: кристаллурия; редко - гематурия, интерстициальный нефрит.

Со стороны костно-мышечной системы: миалгия, артралгия, тендинит; в очень редких случаях - разрыв ахиллова сухожилия.

Местные реакции: флебит.

Аллергические реакции: кожная сыпь, кожный зуд, крапивница, покраснение кожи; редко - бронхоспазм, фотосенсибилизация.

Прочие: транзиторные изменения картины периферической крови.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Раствор для инъекций применяют только в условиях стационара.

Вследствие возможной фотосенсибилизации в период лечения Абакталом следует избегать УФ-облучения и попадания прямых солнечных лучей в течение 6 суток после прекращения терапии.

При появлении аллергической реакции или изменений со стороны ЦНС, а также при подозрении на тендинит следует немедленно отменить препарат.

Факторы риска по развитию тендинитов на фоне терапии фторхинолонами включают: возраст старше 60 лет, почечная недостаточность, проведение диализа, сопутствующая терапия ГКС, дислипидемия. Пациент должен быть предупрежден о необходимости отменить препарат при появлении начальных признаков тендинита, исключить нагрузку на пораженную конечность и обратиться к врачу.

Могут наблюдаться ложноположительные результаты при определении глюкозы в моче методом восстановления меди (с использованием сульфата меди), поэтому следует использовать ферментативные методы анализа.

Препарат можно применять в комбинации с бета-лактамными антибиотиками, метронидазолом, ванкомицином и рифампицином.

Необходимо соблюдать осторожность при одновременном назначении пефлоксацина и изониазида.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

На фоне применения Абактала следует соблюдать осторожность при занятии потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций.

Показания

Лечение инфекционных заболеваний, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:

— инфекции почек и мочевыводящих путей;

— инфекции органов малого таза (в т.ч. аднексит, простатит);

— инфекции нижних отделов дыхательных путей;

— инфекции ЛОР-органов (в т.ч. хронический синусит, тяжелый наружный отит);

— тяжелые бактериальные инфекции ЖКТ (в т.ч. сальмонеллез, брюшной тиф);

— инфекции печени и желчевыводящих путей;

— инфекции брюшной полости (интраабдоминальные абсцессы, перитонит);

— инфекции костей, суставов и соединительной ткани (в т.ч. остеомиелит);

— инфекции кожи и мягких тканей (в т.ч. вызванные стафилококком, устойчивым к пенициллину);

— менингеальные инфекции;

— сепсис;

— бактериальный эндокардит;

— гонорея

Применяется в качестве монотерапии или в сочетании с другими противомикробными лекарственными средствами.

Препарат эффективен при профилактике инфекций у пациентов с иммунодефицитом.

Противопоказания

— беременность;

— лактация (грудное вскармливание);

— возраст до 18 лет;

— повышенная чувствительность к хинолонам.

С осторожностью назначают препарат при нарушениях со стороны ЦНС (в т.ч. эпилептический синдром неустановленной этиологии), сочетанной почечно-печеночной недостаточности, при печеночной недостаточности тяжелой степени.

Лекарственное взаимодействие

Абсорбция пефлоксацина замедляется при одновременном приеме с антацидами, содержащими алюминия гидроксид и магния гидроксид (интервал между приемами должен составлять не менее 2 ч).

Одновременный прием Абактала с циметидином и ранитидином приводит к увеличению T1/2 пефлоксацина.

Пефлоксацин снижает метаболизм теофиллина и НПВС в печени, что приводит к повышению их концентрации в плазме крови и ЦНС.

При одновременном применении Абактала и непрямых антикоагулянтов возможно усиление действия последних.

При совместном применении фторхинолонов и циклоспорина возможно повышение концентрации циклоспорина и уровня креатинина в крови.

Комбинация пефлоксацина с тетрациклинами и хлорамфениколом обладает антагонистическим действием.

Фармацевтическое взаимодействие

Пефлоксацин нельзя смешивать с растворами, содержащими ионы хлора, во избежание выпадения осадка.


(2)


Дозування

В/в препарат призначають у вигляді інфузії в дозі 400 мг кожні 12 год; тривалість інфузії - 1 ч. Попередньо вміст однієї ампули (400 мг) розводять 250 мл 5% розчину декстрози (глюкози). Абактал не можна розводити розчином натрію хлориду або будь-яким розчинником, що містить іони хлору. Для більш швидкого досягнення терапевтичних концентрацій допускається введення в першій дозі 800 мг. Максимальна добова доза - 1.2 р. Для профілактики інфекційних ускладнень в хірургії рекомендують в/в введення препарату в дозі 400-800 мг за 1 год до проведення операції. Для пацієнтів із захворюваннями печінки разова доза для в/в крапельного введення становить 8 мг/кг маси тіла; тривалість інфузії - 1 ч. Частота проведення інфузій становить у пацієнтів з жовтяницею 1 раз в 24 год; у пацієнтів з асцитом - 1 раз на 36 год; у пацієнтів з жовтяницею і асцитом - 1 раз на 48 год У пацієнтів літнього віку особливо з супутніми порушеннями функції нирок слід знизити дозу як при прийомі всередину, так і при в/в введенні.

Передозування

нудота, блювання, сплутаність свідомості, психічне порушеноня; у важких випадках - втрата свідомості, судоми

Лікарська форма

Концентрат для приготування розчину для в/в введення

Склад

пефлоксацин (у формі мезилату) 80 мг/мл

Допоміжні речовини: аскорбінова кислота, натрію метабісульфіт, динатрію едетат, бензиловий спирт, натрію гідрокарбонат, вода д/в.

Фармакологічна дія

Синтетичний антибактеріальний препарат з групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію, інгібуючи реплікацію ДНК бактерій на рівні ДНК-гірази.

Абактал активний відносінні Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Proteus mirabilis, індол-позитивні штами Proteus spp., Сitrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae.

До препарату помірно чутливі Streptococcus spp. (у т. ч. Streptococcus pneumoniae), Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Clostridium perfringens, Mycoplasma spp., Chlamydia spp.

До препарату стійкі грамнегативні анаероби, Spirochaeta spp., Mycobacterium tuberculosis.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому всередину пефлоксацин добре абсорбується з ШКТ. Cmax досягається через 1-1.5 год після прийому. Біодоступність – близько 100%.

��аспределение

Ступінь зв'язування з білками плазми становить 25-30%. Vd - 1.7 л/кг. Пефлоксацин швидко проникає в тканини, органи та рідинні середовища організму (клапани аорти, мітральний клапан, серцевий м'яз, кістки, черевна порожнина, перитонеальна рідина, жовчний міхур, передміхурова залоза, слина, мокротиння). Концентрація пефлоксацину у перерахованих рідинах і тканинах вищі концентрації в плазмі крові.

метаболізм і виведення

Біотрансформується в печінці. T1/2 складає приблизно 10.5 ч. При нормальній функції печінки і нирок приприблизно половина введеної дози виводиться з сечею у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів протягом 48 год. Близько 20-30% пефлоксацину виводиться з жовчю.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

При порушенні функції нирок плазмова концентрація пефлоксацину і T1/2 не змінюється.

При порушенні функції печінки плазмовий кліренс пефлоксацину значно знижується, а T1/2 відповідно збільшується.

Побічні дії

З боку травної системи: втрата апетиту, диспепсія, діарея, нудота, зміна смаку, рвота, минуще підвищення активності печінкових ферментів, ЛФ і рівня білірубіну; дуже рідко - псевдомембранозний коліт.

З боку ЦНС: головний біль, неспокій, запаморочення, стан підвищеного психічного збудження, депресія, безсоння, порушення зору, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор; рідко - судоми.

З боку сечовидільної системи: кристалурія; рідко - гематурія, інтерстиціальний нефрит.

З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія, тендиніт; у дуже рідких випадках - разрыв ахіллового сухожилля.

Місцеві реакції: флебіт.

Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, кропив'янка, почервоніння шкіри; рідко - бронхоспазм, фотосенсибілізація.

Інші: транзиторні зміни картини периферичної крові.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Розчин для ін'єкцій застосовують тільки в умовах стаціонару.

Внаслідок можливої фотосенсибілізації в період лікування Абакталом слід уникати УФ-опромінення і попадання прямих сонячних променів протягом 6 діб після прекращения терапії.

При появі алергічної реакції або змін з боку ЦНС, а також при підозрі на тендиніт слід негайно відмінити препарат.

Фактори ризику по розвитку тендинітів на фоні терапії фторхінолонами включають: вік старше 60 років, ниркова недостатність, проведення діалізу, супутня терапія ГКС, дисліпідемія. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність відмінити препарат при появі початкових ознак тендиніту, виключити навантаження на уражену кінцівку і звернутися до лікаря.
/> Можуть спостерігатися псевдопозитивні результати при визначенні глюкози у сечі методом відновлення міді (з використанням сульфату міді), тому слід використовувати ферментативні методи аналізу.

Препарат можна застосовувати у комбінації з бета-лактамними антибіотиками, метронідазолом, ванкоміцином і рифампіцином.

Необхідно дотримуватися обережності при одночасному призначенні пефлоксацину і ізоніазиду.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

На тлі застосування Аб��ктала слід дотримуватися обережності при занятті потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Свідчення

Лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

— інфекції нирок і сечовивідних шляхів;

— інфекції органів малого таза (у т.ч. аднексит, простатит);

— інфекції нижніх відділів дихальних шляхів;

— інфекції ЛОР-органів (у т. ч. хронічний синусит, тяжкий зовнішній отит);

— важкі бактери��матеріальні інфекції ШКТ (у т. ч. сальмонельоз, черевний тиф);

— інфекції печінки і жовчних шляхів;

— інфекції черевної порожнини (інтраабдомінальні абсцеси, перитоніт);

— інфекції кісток, суглобів і сполучної тканини (в т. ч. остеомієліт);

— інфекції шкіри і м'яких тканин (у т. ч. спричинені стафілококом, стійким до пеніциліну);

— менінгеальні інфекції;

— сепсис;

— бактеріальний ендокардит;

— гонорея

Застосовується в якості монотерапії або в поєднанні з іншими противомикробными лікарськими засобами.

Препарат ефективний при профілактиці інфекцій у пацієнтів з імунодефіцитом.

Протипоказання

— вагітність;

— лактація (грудне вигодовування);

— вік до 18 років;

— підвищена чутливість до хінолонів.

З обережністю призначають препарат при порушеннях з боку ЦНС (у т. ч. епілептичний синдром невстановленої етіології), поєднаної нирково-печінкової недостатності, при печінковій недостатності тяжкого ступеня.

Лікарська взаємодія

Абсорбція пефлоксацину уповільнюється при одночасному прийомі з антацидами, які містять алюмінію гідроксид та магнію гідроксид (інтервал між прийомами повинен становити не менше 2 год).

Одночасний прийом Абактала з циметидином та ранітидином призводить до збільшення T1/2 пефлоксацину.

Пефлоксацин знижує метаболізм теофіліну і НПЗЗ в печінці, що призводить до підвищення їх концентрації в плазмі крові та ЦНС.

При одночасному застосуванні Абактала та непрямих антикоагулянтів можливо посилення дії останніх.

При��місцевому застосуванні фторхінолонів та циклоспорину можливе підвищення концентрації циклоспорину і рівня креатиніну в крові.

Комбінація пефлоксацину з тетрациклінами та хлорамфеніколом має антагонистическим дією.

Фармацевтична взаємодія

Пефлоксацин можна змішувати з розчинами, що містять іони хлору, щоб уникнути випадання осаду.
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка