Дозировка
Фторурацил входит в состав многих схем химиотерапевтического лечения, в связи с чем при выборе пути введения, режима и доз в каждом индивидуальном случае следует руководствоваться данными специальной литературы. Препарат вводят в/в струйно или путем медленной инфузии, внутриартериально, внутриполостно. Рекомендуются следующие дозы и режимы: 500 мг/м2 или 12-13.5 мг/кг ежедневно в течение 3-5 дней, интервал между курсами - 4 недели; 600 мг/м2 или 15 мг/кг (высшая разовая доза 1 г) 1 раз в неделю, 6-10 доз; 600 мг/м2 в 1 и 8 дни в/в в комбинациях с другими цитостатиками; 1 г/м2 /сут в/в капельно в виде постоянной инфузии в течении 96-120 ч; При применении в сочетании с кальция фолинатом дозу фторурацила обычно уменьшают на 25-30%.
Лекарственная форма
Концентрат для приготовления раствора для инфузий бесцветный или желтоватого цвета, прозрачный, свободный от посторонних частиц
Состав
1 фл.
фторурацил 1 г
Вспомогательные вещества: натрия гидроксид, вода д/и.
Фармакологическое действие
Фторурацил - антиметаболит урацила. Механизм действия обусловлен превращением препарата в тканях в активный метаболит фторуридинмонофосфат, который является конкурентным ингибитором фермента тимидилатсинтетазы, принимающего участие в синтезе нуклеиновых кислот. Фторурацил нарушает синтез ДНК и вызывает образование структурно несовершенной РНК, угнетая деление опухолевых клеток. Активные метаболиты локализуются внутри клетки.
Фармакокинетика
После внутривенного введения препарат быстро биотрансформируется и распределяется в опухолевых тканях, слизистой оболочке кишечника, костном мозге, печени и других тканях. Легко проникает через гематоэнцефалический барьер, попадая в спинномозговую жидкость и ткани головного мозга. Метаболизируется в основном в печени с образованием неактивных метаболитов. Период полувыведения фторурацила зависит от вводимой дозы и составляет 8-22 мин. Около 20% препарата выводится почками в неизмененном виде в течение 6 часов (90% из этого количества выводится в течение 1-го ч) и 60-80% - через дыхательные пути в форме СО2, незначительное количество выделяется с желчью.
Побочные действия
Со стороны органов кроветворения: лейкопения, нейтропения, редко - тромбоцитопения, анемия. Наиболее значительное падение количества лейкоцитов обычно наблюдается с 9 по 14 день (вплоть до 25 дня), тромбоцитов - с 7 по 17 день лечения.
Со стороны пищеварительной системы: снижение аппетита, тошнота, рвота, воспаление и или изъязвление слизистых оболочек ЖКТ (в т.ч. стоматит), диарея, кровотечение из ЖКТ, изжога и изменение вкуса, нарушение функции печени.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень редко - боли в области сердца, аритмии, ишемия, инфаркт миокарда, стенокардия, сердечная недостаточность.
Со стороны нервной системы: редко – мозжечковая атаксия, нарушение чувствительности, дезориентация, спутанность сознания, эйфория, нистагм, ретробульбарный неврит, головная боль.
Со стороны органов чувств: раздражение слизистой оболочки глаз, избыточное слезотечение вследствие стеноза протоков (10-25%), светобоязнь, катаракта, корковая слепота (при высоких дозах), нарушение зрения.
Со стороны репродуктивной системы: обратимое угнетение функции половых желез, приводящее к аменорее или азооспермии.
Со стороны кожи и кожных придатков: алопеция (редко), гиперпигментация кожи, сухость и трещины кожи, телеангиоэктазии, синдром ладонно-подошвенной эритродизестезии (ощущение покалывания в кистях и стопах с последующим появлением боли, гиперемии и опухания), изменение и схождение ногтевых пластинок (редко), фотосенсибилизация.
Аллергические реакции: кожная сыпь, дерматит, крапивница, гиперемия кожи ладоней и подошв, бронхоспазм, анафилаксия (редко).
Прочие: лихорадка (редко), тромбофлебит в месте введения, носовое кровотечение, кашель, одышка, гиперурикемия, слабость, развитие вторичных инфекций.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Фторурацил является цитотоксическим препаратом, поэтому в обращении с ним необходимо соблюдать осторожность.
При появлении стоматита или диареи лечение препаратом необходимо прекратить до исчезновения этих симптомов.
Начальная доза должна быть уменьшена на 1/3 или 1/2 в следующих случаях: снижение массы тела, послеоперационный период не менее 30 дней после обширного хирургического вмешательства, недостаточная функция костного мозга, нарушение функции печени или почек.
Следует соблюдать осторожность при назначении больным, ранее подвергавшимся воздействию высоких доз радиации на область малого таза или получавших алкилирующие препараты.
В период лечения необходимо контролировать общее число лейкоцитов, абсолютное число нейтрофилов, тромбоцитов, определять гематокрит, гемоглобин, активность печеночных проб и уровень билирубина, осматривать полость рта больного для выявления признаков стоматита.
Мужчинам и женщинам детородного возраста во время лечения фторурацилом и как минимум в течение 3 мес. после следует применять надежные методы контрацепции.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Побочные эффекты, обусловленные приемом фторурацила, могут отрицательно повлиять на управление автотранспортным средством.
Передозировка
Симптомы: тошнота, рвота, диарея, язвенный стоматит и желудочное кровотечение, угнетение функции костного мозга (тромбоцитопения, лейкопения и агранулоцитоз).
При передозировке следует контролировать функцию кроветворения больных в течение не менее чем 4 недель, при возникновении нарушений проводят симптоматическую терапию. Специфический антидот к фторурацилу не известен.
В случае образования осадка под воздействием низких температур раствор перед использованием следует нагреть до 60°С, энергично встряхивая, и затем охладить до комнатной температуры
Показания
— рак толстой и прямой кишки;
— рак молочной железы;
— рак пищевода;
— рак желудка;
— рак поджелудочной железы;
— первичный рак печени;
— рак яичников;
— рак шейки матки;
— рак мочевого пузыря;
— злокачественные опухоли головы и шеи;
— рак предстательной железы;
— рак надпочечников;
— рак полового члена;
— карциноид.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к фторурацилу и/или любому другому компоненту препарата;
— беременность;
— кормление грудью;
— выраженная лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения;
— стоматит;
— изъязвления слизистой оболочки ЖКТ;
— псевдомебранозный энтероколит.
С осторожностью: почечная и/или печеночная недостаточность; острые инфекционные заболевания вирусной, грибковой или бактериальной природы (в т.ч. туберкулез, ветряная оспа, опоясывающий лишай); инфильтрация костного мозга опухолевыми клетками; ранее проводившаяся лучевая терапия или химиотерапия.
Лекарственное взаимодействие
Кальция фолинат усиливает терапевтический и токсический эффекты фторурацила.
При применении в комбинации с другими цитостатиками и интерфероном-альфа также может наблюдаться усиление как противоопухолевого эффекта, так и токсичности фторурацила.
При длительном совместном применении с митомицином С наблюдалось появление гемолитического уремического синдрома.
При одновременном приеме с соривудином отмечалась выраженная лейкопения, в некоторых случаях приведшая к летальному исходу.
Фторурацил не следует применять после и совместно с терапией аминофеназоном, фенилбутазоном и сульфонамидом.
Хлордиазопоксид, дисульфирам, гризеофульвин и изониазид могут усиливать активность фторурацила.
Фторурацил может снижать иммунологический ответ на вакцинацию. При одновременном введении с живой вакциной могут развиться тяжелые антигенные реакции.
(5240)
Дозування
Фторурацил входить до складу багатьох схем хіміотерапевтичного лікування, у зв'язку з чим при виборі шляху введення, режиму і доз в кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури. Препарат вводять в/в струминно або шляхом повільної інфузії, внутрішньоартеріально, внутриполостно. Рекомендуються наступні дози та режими: 500 мг/м2 або 12-13.5 мг/кг щодня протягом 3-5 днів, інтервал між курсами - 4 тижні; 600 мг/м2 або 15 мг/кг (вища разова доза 1 г) 1 раз на тиждень, 6-10 доз; 600 мг/м2 в 1 і 8 дні в/в в комбінаціях з іншими цитостатиками; 1 г/м2 /добу в/в крапельно у вигляді постійної інфузії протягом 96-120 год; При застосуванні у поєднанні з кальцію фолинатом дозу фторурацилу зазвичай зменшують на 25-30%.
Лікарська форма
Концентрат для приготування розчину для інфузій безбарвний або жовтуватого кольору, прозорий, вільний від сторонніх частокСклад
1 фл.
фторурацил 1 г
Допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода д/в.Фармакологічна дія
Фторурацил - антиметаболит урацилу. Механізм дії обумовлений перетворенийием препарату в тканинах у активний метаболіт фторуридинмонофосфат, який є конкурентним інгібітором ферменту тимидилатсинтетазы, бере участь у синтезі нуклеїнових кислот. Фторурацил порушує синтез ДНК і спричиняє утворення структурно недосконалою РНК, пригнічуючи поділ пухлинних клітин. Активні метаболіти локалізуються всередині клітини.Фармакокінетика
Після внутрішньовенного введення препарат швидко біотрансформується і розподіляється в пухлинних тканинах, слизовій оболонці кишечнику, кістковому мозку, печінки та інугих тканинах. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр, потрапляючи в спинномозкову рідину та тканини головного мозку. Метаболізується в основному в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення фторурацилу залежить від введеної дози і становить 8-22 хв. Близько 20% препарату виводиться нирками в незміненому вигляді протягом 6 годин (90% цієї кількості виводиться протягом 1-го ч) і 60-80% - через дихальні шляхи в формі СО2, незначна кількість виділяється з жовчю.Побічні дії
З боку органів кроветворения: лейкопенія, нейтропенія, рідко - тромбоцитопенія, анемія. Найбільш значне падіння кількості лейкоцитів зазвичай спостерігається з 9 по 14 день (аж до 25 дня), тромбоцитів - з 7 по 17 день лікування.
З боку травної системи: зниження апетиту, нудота, блювання, запалення або виразка слизових оболонок ШКТ (у т. ч. стоматит), діарея, кровотеча з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, печія і зміна смаку, порушення функції печінки.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - болі в області серця, аритмія, ішемія, інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність.
З боку нервової системи: рідко – мозочкова атаксія, порушення чутливості, дезорієнтація, сплутаність свідомості, ейфорія, ністагм, ретробульбарний неврит, головний біль.
З боку органів чуття: подразнення слизової оболонки очей, надмірна сльозотеча внаслідок стенозу проток (10-25%), світлобоязнь, катаракта, кіркова сліпота (при високих дозах), порушення зору.
З боку репродуктивної системи: оборотне пригнічення функції статевих залоз, що приводить до амено��її чи азооспермії.
З боку шкіри і шкірних придатків: алопеція (рідко), гіперпігментація шкіри, сухість і тріщини шкіри, телеангіоектазії, синдром долонно-підошовної эритродизестезии (відчуття поколювання в кистях і стопах з наступною появою болю, гіперемії та набрякання), зміна і сходження нігтьових пластинок (рідко), фотосенсибілізація.
Алергічні реакції: шкірний висип, дерматит, кропив'янка, гіперемія шкіри долонь і підошов, бронхоспазм, анафілаксія (рідко).
Інші: гарячка (рідко), тромбофлебіт у місці ввеустанови, носова кровотеча, кашель, задишка, гіперурикемія, слабкість, розвиток вторинних інфекцій.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Фторурацил є цитотоксичним препаратом, тому в роботі з нею необхідно дотримуватися обережності.
При появі стоматиту або діареї лікування препаратом необхідно припинити до зникнення цих симптомів.
Початкова доза повинна бути зменшена на 1/3 або 1/2 в наступних випадках: зниження маси тіла, післяопераційний період не менше 30 днів після обширного хірур��ического втручання, недостатня функція кісткового мозку, порушення функції печінки або нирок.
Слід дотримуватися обережності при призначенні хворим, раніше піддавався впливу високих доз радіації на область малого тазу або отримували алкілуючі препарати.
У період лікування необхідно контролювати кількість лейкоцитів, абсолютне число нейтрофілів, тромбоцитів, визначати гематокрит, гемоглобін, активність печінкових проб і рівень білірубіну, оглядати порожнину рота хворого для виявлення ознак ��томатита.
Чоловікам і жінкам дітородного віку під час лікування фторурацилом і як мінімум протягом 3 міс. після слід застосовувати надійні методи контрацепції.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Побічні ефекти, зумовлені прийомом фторурацилу, можуть негативно вплинути на керування автотранспортним засобом.
Передозування
Симптоми: нудота, блювання, діарея, виразковий стоматит і шлункова кровотеча, пригнічення функції кісткового мозку (тромбоцитопения, лейкопенія та агранулоцитоз).
При передозуванні слід контролювати функцію кровотворення хворих протягом не менше 4 тижнів, при виникненні порушень проводять симптоматичну терапію. Специфічний антидот до фторурацилу не відомий.
У разі утворення осаду під впливом низьких температур розчин перед використанням слід нагріти до 60°С, енергійно струшуючи, потім охолодити до кімнатної температуриСвідчення
— рак товстої і прямої кишки;
— рак молочної залози; />
— рак стравоходу;
— рак шлунка;
— рак підшлункової залози;
— первинний рак печінки;
— рак яєчників;
— рак шийки матки;
— рак сечового міхура;
— злоякісні пухлини голови і шиї;
— рак передміхурової залози;
— рак надниркових залоз;
— рак статевого члена;
— карціноід.Протипоказання
— підвищена чутливість до фторурацилу та/або будь-якого іншого компонента препарату;
— вагітність;
— годування груддю;
— виражена лейк��співу, нейтропенія, тромбоцитопенія;
— стоматит;
— виразки слизової оболонки ШКТ;
— псевдомебранозный ентероколіт.
З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність; гострі інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (у т. ч. туберкульоз, вітряна віспа, оперізувальний лишай); інфільтрація кісткового мозку пухлинними клітинами; раніше проводилася променева терапія або хіміотерапія.Лікарська взаємодія
Кальцію фолінат посилює терапевтичний і токсичной ефекти фторурацилу.
При застосуванні в комбінації з іншими цитостатиками та інтерфероном-альфа також може спостерігатися посилення як протипухлинного ефекту, так і токсичність фторурацилу.
При тривалому спільному застосуванні з мітоміцином С спостерігалося поява гемолітичного уремічного синдрому.
При одночасному прийомі з соривудином відзначалася виражена лейкопенія, в деяких випадках призвела до летального результату.
Фторурацил не слід застосовувати після і спільно з терапією аминофеназоном, фенілбутазоном і сульфонамидом.
Хлордиазопоксид, дисульфірам, гризеофульвін та ізоніазид можуть посилювати активність фторурацилу.
Фторурацил може знижувати імунологічний відповідь на вакцинацію. При одночасному введенні з живою вакциною можуть розвинутися тяжкі антигенні реакції.