Традиційно керівництво зарубіжних і російських фірм стверджує, що дружні, майже сімейні взаємини між співробітниками є одним з пріоритетів організації. Регулярно проводяться корпоративи та корпоративні вечірки для «згуртування колективу». Проте в реальності все йде не так гладко і відносини в колективах далеко не завжди теплі.
Тема знущання над співробітниками давно привертає увагу приие зарубіжних соціологів, психологів і психіатрів. Цікава робота канадських дослідників Jane o'reilly і Sandra Robinson, опублікована в Organizational Science (2014). Вони встановили, що не менш третини співробітників у тій чи іншій мірі піддається знущанням і тиску на робочому місці.
Наслідки цькування в колективі
Вчені з Ball State University, USA в 2010 році провели дослідження 17 542 працівників різних американських компаній. Вони з'ясували, що психотравма на роботі проявляє себе як різні форми депресії, панічні атаки, тривожні станіія. Багатьом травмованим співробітникам згодом була потрібна тривала допомогу психіатрів.
Читайте також: Синдром менеджера
Характерно, що однією поразкою психіки справа не обмежується. У жінок часто виникають мігрені, а чоловіків крім психологічних розладів мучать бронхіальна астма і виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки.
Датські вчені в 2007 році опублікували свої дані по психологическим травм на роботі. Результат: якщо співробітники піддаються психологічному тиску короткочасно, депресії виникають в 3 рази частіше, ніж у благополучній групі. А якщо на них тиснуть відносно постійно, то кількість депресій зростає в 10 разів! Ось воістину не робота, а дурдом.
Будучи починаючим лікарем мені вдалося поговорити «по душам» з відомим радянським кардіохірургом Е. Н. Мешалкиным, володарем усіх нагород і титулів, які взагалі були можливі у СРСР: і академік АМН, і Герой Соціалістичної Праці, і т. д. і т. п. Євген Миколайович розповів мені, які приниження йому, фронтовому хірурга, володарю бойових орденів, довелося перенести в клініці А. Н. Бакулєва, куди він прийшов освоювати операції на серці. За його словами, знущання з боку «старших товаришів» були звичайною практикою навчання майбутніх кардіохірургів.
Способи психологічного тиску
Проблема № 1 — пряме тиск в виде «наезда», грубости, намеренного унижения с целью сломать человека и сделать послушным винтиком в механизме компании.
Как с этим справиться? Лучше всего поиграть (именно ПОИГРАТЬ) в «бравого солдата Швейка»: внешне подчиняемся даже необоснованным требованиям и доводим свою дисциплинированность до абсурда, сохраняя внутреннее спокойствие. Если чувствуете, что становится невмоготу, записывайте грубости на диктофон, делайте копии издевательских приказов и распоряжений. Пригодится, если захотите отстаивать свои интересы в суде.
Проблема № 2 — остракизм. Исследование Сандры Робинсон (2014) привело к совершенно неожиданному открытию. Казалось бы, самая мягкая форма психологического издевательства — остракизм (изоляция, избегание, игнорирование) — на практике оказалась наиболее травматичной для психики. Казалось бы, что такого? Вроде даже неплохо — «ко мне никто не лезет и я могу спокойно работать самостоятельно». По опросам работников ведущих западным компаний, остракизм на работе в 90 % считается допустимым и редко пресекается руководством.
Однако опасность остракізму полягає в ударі по відчуттю приналежності, яке властиве всім нормальним людям. В результаті остракізму практично всі потерпілі змушені звільнятися протягом перших 3 років роботи, в той час як знущання, як причина звільнення зафіксовані лише в 20 % випадків. За словами працівників, що постраждали від остракізму: «Вже краще хай на мене кричать, ніж ігнорують!».
Як захистити себе? З самого першого дня визначити, хто �