«Біль і тонус матки» — головні страшилки
На думку проф. Ст. Е. Радзинского1, 90 % жінок, які отримують «зберігає» терапію у вітчизняних відділеннях патології вагітності, лежать там абсолютно марно.
При появі щонайменших болів внизу живота налякані жінки біжать до лікаря або викликають швидку. Однак ці болі найчастіше пов'язані не з загрозливим викиднем, а зі спайковим процесом в малому тазу, синдромом до��углой зв'язки або самим банальним запором. Ну а при виражених болях лікуючий лікар зобов'язаний виключити спастичний коліт, гострий апендицит, захворювання нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, сечокам'яну хворобу, цистит), некроз вузла міоми, неспроможність рубця на матці або передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.
На ранніх термінах вагітності приводом для непотрібної активності також дуже часто стає ультразвукове висновок «підвищений тонус задньої стінки матки». Але матка — м'язовий орган, тонус у неї моможе бути в нормі. І по задній, і по передній і бічних стінок. А такий «ультразвуковий імпресіонізм» призводить до призначення цілого мішка лікарських засобів.
Читайте також: Страхи під час вагітності
Важливо розуміти, що істинним ознакою загрозливого викидня на ранніх термінах є кров'янисті виділення або ультразвукові ознаки відшарування хоріону. Саме в цій ситуаціі застосування зберігаючої терапії виправдано і необхідно. А ось полежати «на всяк випадок» може бути не просто безглуздо, але й небезпечно.
По-перше, пацієнтка отримує абсолютно непотрібну їй зберігаючу терапію у вигляді крапельниць з гинепралом, а також курантил і папаверин, що майже удвічі підвищує ризик розвитку загрозливих життю післяпологових кровотеч. По-друге, надзвичайно гостро стоїть проблема внутрішньолікарняних інфекцій, стійких до всіх відомих на сьогоднішній день антибіотиками. Ймовірність інфікування в хірургічних, а��ушерских і гінекологічних стаціонарах вище в десятки разів, ніж удома або на амбулаторному прийомі.
Отже, від «збереження» краще відмовитися?
Дійсно, наприклад, в США і Євросоюзі загрозу викидня до 12 тижнів не лікують, і кожна п'ята вагітність при відсутності медичного втручання закінчується спонтанним абортом. У відповідності з рекомендаціями національних товариств вагітним рекомендують не ліки, а позитивное мышление, медитацию, релаксирующие практики и легкие седативные препараты растительного происхождения.
Такая позиция вызывающего невмешательства плохо укладывается в наш отечественный менталитет. Нам психологически очень сложно опустить руки и ничего не делать. Дело в том, что для нас каждая человеческая жизнь, даже только-только зарождающаяся, священна и бесценна. Так нас учили, так учим мы. Даже понимая, что спорадический выкидыш с вероятностью в 16 % случается в жизни каждой каждой женщины. Даже понимая, что мать-природа, швидше за все, позбавляється від невдалого генетичного матеріалу. Виражені хромосомні аномалії ембріона стають причиною 82 % мимовільних абортів в термін до 8 тижнів і 72 % — до 12 недель2.
З іншого боку, лікарі жіночих консультацій прагнуть госпіталізувати вагітну «на збереження» з найменшого приводу, тому що саме лікар жіночої консультації завжди залишається винним, недоглядевшим і відповідальним за несприятливий результат, навіть якщо ніхто в світі не може лікувати справжню загрозу викидня з гарантованою ефект�