Сон — необходимость. Это особое состояние организма, которое обеспечивает не только отдых, но и способствует нормальной работе всех органов и систем организма. Взрослый человек проводит во сне более 25 % всей жизни. Довольно часто сон сопровождается сновидениями, у кого-то приятными, а у кого-то устрашающими. Некоторые сновидения мы помним и можем детально пересказать, а от других остается только шлейф радости, тревоги или страха. Причини сновидінь на сьогоднішній день продовжують вивчатися.
Особливості роботи головного мозку під час сну
Неспання і сон регулюються активністю певних структур мозку. Коли ми утомляемся, посилюється робота відділів головного мозку, що відповідають за гальмування, що і призводить до засипання. Баланс активуючих і гальмівних впливів забезпечує здоровий сон і неспання. У міру поглиблення сну гальмівні впливи посилюються. Однак мозок продовжує роботу: відпочивають одні відділи мозку і активізуються інші. В даний час вважається, що сон — особливий стан нервової системи, при якому втрачається зв'язок з навколишнім світом.
Відомо, що сон людини має дві фази. Повільна фаза характеризується зниженням пульсу, артеріального тиску, температури тіла, уповільненням дихання. Ця фаза займає приблизно 80 % від тривалості сну. Швидка фаза проявляється швидкими рухами очей, втратою м'язового тонусу. Вважається, що більшість сновидінь ми бачимо саме у швидку фазу сну.
Повільна та швидка фази чергуються, причому чим ближе до ранку, тим тривалість повільної фази коротше, а швидкої довшим.
Що являють собою сновидіння?
Сновидіння — це, по суті, результат напруженої роботи головного мозку. Відомо, що на сюжет сновидінь впливає інформація, яку отримує мозок протягом дня і під час сну. Наприклад, звуки, запахи, світло, заважають під час сну, можуть химерно проявитися в сновидінні, обростаючи сюжетом. Наверняка многие из нас отмечали, что мучающие нас вопросы или яркие события прошедшего дня нередко всплывают в сновидениях.
Ученые выяснили, что сновидения, которые мы запоминаем, возникают при неадекватной реакции головного мозга на внешние сигналы. То есть мозг с трудом «переваривает» полученную информацию и трансформирует ее таким образом в сновидение. Часто такой сон имеет яркую эмоциональную окраску, именно поэтому, просыпаясь, мы помним сюжет сновидения.
Зачем нам сны?
Этот вопрос до конца не изучен. Есть мнение, что сновидение нужно для сохранения сна. То есть мозг «рассказывает» сам себе сказки и тем самым продлевает собственно процесс сна.
По другим данным, сновидения в быструю и медленную фазу имеют различное назначение. Считают, что во время медленной фазы сна происходит обработка новой информации, а быстрая фаза нужна для забывания ненужной информации и систематизации имеющейся с новыми навыками. Другими словами, во время сновидений мозг работает как библиотека, собирая и сортируя информацию. В итоге формируется череда образов, символов, эмоциональных переживаний, причудливо сплетающихся и формирующих сюжет сновидения.
Читайте также: Инфографика: сон
Другие ученые считают, что сновидения являются способом утилизировать ненужные воспоминания. То есть то, что приснилось, — это пережитые эмоции, ситуации, которые уже осмыслены и больше нам не интересны и не нужны. Поэтому, если сон запомнился, его можно спокойно забыть, а искать информацию в сонн