Ми звикли вважати мікробів лише нижчими формами життя, які просто харчуються і розмножуються. Коли їх стає багато, вони можуть викликати хвороби. Проте дослідження останніх десятиліть показали, що бактерії не просто бездумні істоти. Вони можуть спілкуватися один з одним за допомогою виділення різних хімічних речовин, впливати на клітини зараженого організму, змушуючи їх працювати на себе, і багато, багато друг��є. Так що мікроби не так вже й прості, як здається на перший погляд. І незабаром до всіх цих чудес бактеріального світу додалося ще одне. Мікроорганізми можуть впливати на поведінку організму господаря на користь свого мікробного співтовариства.
З чого все почалося?
Вся історія цього питання почалася з вивчення токсоплазми. Того самого організму, який може викликати проблеми у ненародженої дитини. Відомо, що основний господар цього мікроорганізму – кішки. Але для свого життєвого циклу токсоплазми потрібен ще проміжний господар, р��ль якого в природі відіграють гризуни, наприклад щури. Для того щоб розмноження токсоплазми завершилося, кішка повинна з'їсти заражену щура.
Звичайно, кожному живому організму властиве почуття самозбереження. З цієї причини логічно зробити висновок, що токсоплазми доводиться нелегко, бо гризуни тікають від кішок, а тому ймовірність передачі інфекції кішці зменшується. І тут вчені помітили дивне. Інфіковані токсоплазмою щури вели себе всупереч інстинкту самозбереження. Вони не тільки не тікали від кішок, але ще й і��калі їх. Фактично виходило, що кішка з більшою ймовірністю з'їдала саме заражену щура, завдяки зміні її поведінки. Тим самим мікроб полегшував собі життя.
Мікроби завдають шкоди, а можуть приносити користь?
Відкриття справило справжній фурор. Вчені задалися закономірним питанням, а унікальна токсоплазма в цьому випадку? А чи мають інші мікроорганізми такими властивостями? Почалися дослідження. Складно сказати, чому, може бути, за підсумками результатів дослідів, а може бути, з комерційних причин, незабаром появились публікації про те, що на поведінку та настрій може впливати також бактерії, що представляють йогуртную культуру (закваску). Мова йде про лактобациллах (Lactobacillus rhamnosus).
Почали дослідження, як водиться, з тварин. Щури, які регулярно отримували корм з лактобацилами, через якийсь час починали спокійніше реагувати на стрес.
Тривога і депресія у них розвивалася в меншій мірі (ці стани визначаються у гризунів на підставі характерної поведінки)
З щурами все зрозуміло. А як щодо людей?
843eaf16f0a52d8f73a924.png" title="465486173.jpg" border="0" alt="465486173.jpg" width="315" height="210" class="floatimgright" />Із зрозумілих причин на цьому етапі результатами досліджень зацікавилися фірми – виробники йогуртів. Чувана річ, їх продукція ще й від депресій допомагає. У 2013 році «Данон» ініціював дослідження про вплив йогуртових культур на мозок людини. Серед досліджуваних виділили кілька груп, одна з яких щодня протягом 4-х тижнів вживала «живий» йогурт. Після проходження цього строку учасників експерименту обстежили за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Цей метод дозволяє побачити активність роботи мозку. І виявилося, що активність різних відділів мозку у стандартних тестах брали у йогурт відрізняється від тих, хто йогурт не брав.
На тлі цих досліджень і знань про токсоплазми в навколонаукової літературі з'явилися домисли з приводу того, що йогурт, заспокоюючи, може викликати справжню залежність. Якщо людині легко і спокійно після прийому, то значить він буде прагнути є його більше. Йогуртові культури, подібно до токсоплазми, будуть заставлять купувати більше йогуртів. Відразу знайшлися люди, які підтвердили, що вони не можуть жити без йогуртів і у них немає сил відмовитися від цього продукту.
З результатами, не всі згодні
Звичайно, не обійшлося без критики. Якщо дослідження замовляє зацікавлена особа, в даному випадку «Данон», воно завжди буває підозрілим, якщо його результати говорять про особливу корисність продуктів фірми-виробника. Крім усього іншого, не зовсім ясно, як змінює настрій, спостережуване при дослідженні, зміна роботи мозку після прийому ї��гурта. Ясно видно, що воно інше, але добре це чи погано для людини – велике питання.
Залишається також нез'ясованим, що конкретно корисно в йогурті. Якщо ми приймемо гіпотезу про те, що бактерії все-таки впливають на настрій, то ми не знаємо ще, як саме це відбувається. Виділяють йогуртові культури якісь спеціальні речовини або допомагають іншим речовин із продуктів харчування впливати на стан духу.
Ну, а «йогуртова залежність» була досить жорстко висміяна. Чому не зупинитися на тому, що деякі люди просто люблять ��огурты? Є ті, хто любить яблука або горіхи. Чи вважати їх теж залежними від цих продуктів?
А чи є від йогурту користь?
Але користь йогурту доктора можуть спостерігати своїми очима. Те, що йогуртові культури зменшують запалення в шлунково-кишковому тракті і можуть підтримувати його здоров'я, відомо давно. Є дослідження, які показують, що деякі йогуртові бактерії пригнічують розвиток злоякісних пухлин, наприклад, раку толстог�� кишечника. Більш того, давно відомо, що люди, які страждають шлунково-кишковими захворюваннями, більш депресивні й тривожні, ніж ті, хто таких проблем зі здоров'ям не має.А значить, навіть нормалізація роботи шлунку і кишечника може допомогти поліпшити настрій.
Вчених це надихає, і дослідження тривають. Вже говорять про розробку психобиотического підходу до лікування психічних розладів.
Можна розділяти або не розділяти оптимізм вчених з приводу йогурту. Зупинимося поки на доведений позитивний вплив ��того продукту на шлунково-кишковий тракт. А якщо вже він і підвищує настрій, знімає тривогу, то це взагалі чудово.
Наталія Стилсон
Фото thinkstockphotos.com