Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Новости мировой медицины: обзор с 11.03 по 17.03

22.11.2015

Черговий «експеримент Мілгрема»

Сьогодні на третій сходинці нашого новинного хіт-параду — поляки з черговим рімейком експерименту Мілгрема. Напевно ви читали в соцмережах або хоча б краєм вуха чули про цей скандальний психологічний експеримент, який показав, скільки страждань людина готовий завдати свого ближнього під тиском авторитету. На всяк випадок нагадаємо вам, як це було.

Психологи повідомляли учасникам, що вивчають вплив болю на пам'ять. Одночасно брали участь троє: експериментатор-психолог, власне випробуваний і актор, що зображає іншого випробуваного. Випробуваному ніби випадковим чином діставалася роль «вчителя», а актору — «учня». Потім їх поміщали в різні кімнати (де вони могли чути, але не бачити один одного), і вчителю повідомляли, що тепер він буде тестувати пам'ять учня з допомогою різних завдань. У разі помилок від вчителя потрібно натиснути на кнопку приладу, щоб ��аказать неуважного учня ударом струму (насправді прилад був імітацією). По мірі накопичення помилок напруга струму слід було підвищувати «в цілях експерименту». У якийсь момент актор голосом демонстрував дискомфорт, потім біль, починав кричати, потім відчайдушно кричати і вимагати припинити екзекуцію, а то і зовсім переставав «подавати ознаки життя». Але психолог неухильно умовляв продовжувати збільшувати вольтаж ударів.

Результати перевершили всі очікування. Самі звичайні люди, що не мали ніякої вираженої схильності до садизму, продовжували тиснути на кнопку і підвищувати кількість вольт навіть коли «учень» кричав, що йому боляче. Виняткові особистості зупинялися, коли людина за стінкою вже волав про неможливість продовжувати випробування. Але більшість продовжували підпорядковуватися вказівкам експериментатора до самого кінця експерименту. Загалом, Мілгрем зробив висновок, що люди — ті свині, коли є можливість перекласти відповідальність за скоєне на когось більш авторитетного.

Перший експеримент був поставлений в 1963 році, потім він неоднократ��про повторювався дослідниками різних країн у різних варіаціях, практично з незмінним результатом — звичайні люди під тиском авторитету виявляли абсолютно невластиву для себе жорстокість. Черговий повтор експерименту в 2017 році організували соціальні психологи з Гуманітарно-соціального університету SWPS (Польща). Мабуть, поляки подумали: «А раптом?». А раптом після читання соцмереж і викриття принципів нацистської ідеології в світі щось змінилось? Але не тут-то було.

80 учасників експерименту у віці від 18 до 69 років дружале тиснули на кнопки і карали недбайливих «учнів» струмом. Милосердя проявили лише деякі жінки, які, судячи з усього, мало читали Фейсбук. Все решта, напевно, давно зрозуміли, що експеримент — фікція, тому отримали свою винагороду і зі спокійною душею розійшлися по домівках. А вчені з чистою совістю опублікували результати експерименту.

Неандертальці, пеніцилін і аспірин

нтибиотики і аспірин" width="650" height="433" />

На другому місці у нас міжнародна група палеоантропологов, яка вразила нас своїми далекосяжними висновками. Пригадався бородатий анекдот в тему. Англієць: «У нас в розкопках XVIII століття знайшли шматок дроту, що говорить про існування дротяного телеграфу». Російська: «А у нас нічого не знайшли, що говорить про існування бездротового телеграфу!».

Палеоантропологи переконують нас, що їх знахідка говорить про те, що навіть неандертальці всі розуміли про антибіотики і аспірин. Вчені поскребли зубний наліт стародавнього скелета і з допомогою генного аналізу з'ясували, що там проживали бактерії, що викликають розлад шлунку. До того ж вони виявили, що у нещасного був абсцес ясен. При цьому між зубів знайшли залишки стародавнього тополі, що містить активний інгредієнт аспірину — саліцилову кислоту — і різновид грибка пеніциліну.

У результаті вчені вирішили, що наш предок свідомо лікувався тополею, читай — антибіотиками і аналгетиками. Але, можливо, він недолечился (адже абсцес не пройшов!), чи діяв не так свідотельно, або просто йому хотілося щось пожувати, а навколо виявилися одні тополі... Неясно. Зате вчені залишилися задоволені собою і один одним і, само собою, опублікували наукову роботу.

Пристрій для щеплень без уколу

І, нарешті, перше місце по праву займає новину, в якій нарешті-то можна побачити практичний сенс. Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі винайшли «защічний» метод щеплень, при цьому нібудь голок і болю! Пристрій під назвою MucoJet розміром з таблетку стріляє потоком вакцини в тканину щоки. Треба лише помістити капсулу за щоку, трохи стиснути її і потримати так секунд десять. Після цього тиск руйнує мембрану і концентрована вакцина розпорошується в ротовій порожнині через невелике сопло.

Насправді ідея щеплень «без уколів» розглядається давно. Такі методи введення вакцини називаються непарентеральными (парентеральні — це, навпаки, з уколами). І досі вони використовувалися на практиці вкрай ред��о. В якості прикладу назвемо хіба що живу поліомієлітну вакцину, яку закопують в рот, і вакцину від грипу — всім відомі краплі в ніс. Непарентеральные вакцини хороші тим, що впливають в першу чергу на імунну систему слизових оболонок (мукозный імунітет). Адже саме поверхню слизових є вхідними воротами для більшості інфекцій.

Правда, імунізація слизових часто вимагає високих доз вакцини, оскільки частина речовини просто «втрачається» при даному способі введення. Це, природно, збільшує ��вартість щеплень. І одним з достоїнств пристрою MucoJet як раз є зниження дози за рахунок високої концентрації речовини.

Крім того, за допомогою MucoJet можна вводити не тільки живі, але і інактивовані вакцини, тобто, взагалі будь-які. Схоже, майбутні покоління зовсім забудуть про боязні щеплень. А якщо вакцини зроблять ще й смачними, то від охочих щепитися відбою не буде.

Ірина Кайнова, Ксенія Скрипник

Фото istockphoto.com

Рассказать друзьям:
Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка