Коли ми просимо провізора або фармацевта порадити щось знеболююче, то замість простої відповіді часто чуємо безліч непростих питань. Що болить? Як довго? У кого? Була виразка? «Невже не можна сказати чітко і ясно?» — закрадається мимовільна думка. На жаль, і справді визначитися з анальгетиками не так просто.
Ліки проти болю — які вони?
Навіть фармакологи плутаються в огром��му кількості анальгетиків, і тому різні довідники приводять різні типи класифікації знеболюючих ліків. Проте всі джерела сходяться в одному: анальгетики — це величезна група препаратів, які блокують біль, не викликаючи при цьому анестезію.
До знеболювальних препаратів належать:
опіоїдні анальгетики; парацетамол; специфічні анальгетики; нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП); антимигренозные препарати.П'ять великих підгруп — справді, є над чим замислитися. Щоб приділити основн��м знеболюючим хоча б кілька слів, знадобиться чимало часу і рядків. В допомогу фармацевтам і, звичайно ж, споживачам ми розпочинаємо цикл статей, присвячений знеболюючих препаратів, і в першій поговоримо про опиоидах, парацетамолу і менш відомих специфічних анальгетиках.
Опіум для народу
Почнемо з «важковаговиків», які, на щастя, потрібні лише в найбільш складних випадках, — наркотичних анальгетиков. Морфін, так само як і більшість інших опіоїдів (кодеїн, фентаніл і т. д.), працює за рахунок стимуляції опіоїдних рецепторів, що призводить не тільки до вираженого знеболювання, але і до побічних ефектів.
Ейфорія, душевний комфорт і інші «райдужні» наслідки разом з швидким звиканням стали причиною того, що ці ліки сьогодні знаходяться за сімома печатками. До речі, за свою тривалу фармкарьеру я жодного разу не тримала в руках «справжній» наркотичний анальгетик. Звичайно, якщо не вважати таким знаменитий трамадол.
Трамадол під брендовою назвою Трамал почав завойовувати світ в 90-ті роки, хоча був випущений на батьківщині, у Німеччині, ще у 1977-м. За механізмом дії він дещо відрізняється від морфіну та іже з ним. Трамадол активує опіатні рецептори, а заодно сприяє підвищенню рівня деяких медіаторів, зокрема серотоніну, норадреналіну та ін.
На відміну від опіоїдів трамадол має синтетичне походження: він являє собою суміш двох стереоизомеров, які мають різну анальгетическую активність і доповнюють дію один одного. Переважна більшість фармакологічних довідників не відносять трамадол до наркотичних анальгетиків, виділяючи йому почесне місце в підгрупі опіоїдних ненаркотичних знеболюючих.
Читайте також: Нестероїдні протизапальні препарати
І все ж препарат має безліч побічних ефектів, легко вступає у взаємодію з іншими ліками, може способствова��ь розвитку звикання, а тому його застосування жорстко контролюється в більшості країн світу, в тому числі і в Росії.
Парацетамол: безпека під питанням?
Один з найпопулярніших і, здавалося б, добре переносяться анальгетиків — парацетамол. Однак переносимість його останнім часом викликає все більше суперечок у середовищі фармак��логів.
Парацетамол, або ацетамінофен, — анальгетик, купірує легкий та помірний біль різного походження: біль на тлі остеоартрозу, головний біль, біль у спині та ін Крім того, він застосовується як жарознижуючий засіб, у тому числі у немовлят і вагітних жінок.
Дослідження показали, що застосування парацетамолу під час вагітності не збільшує ризик вроджених вад розвитку, у зв'язку з чим препарат використовують і в акушерській практиці. Але голоси оптимістів все частіше стали заглушатись думкою скептиків. Т��к, з'явилася інформація про те, що прийом парацетамолу під час вагітності підвищує ризик розвитку астми у дитини в майбутньому.
У 2013 році стало відомо, що частий прийом препарату загрожує хоч і дуже рідкісними, зате вкрай небезпечними шкірними побічними реакціями. Доведено, що передозування парацетамолу може призвести до фатального пошкодження печінки.
Загалом, невинний образ «нешкідливого ліки» сьогодні трохи зіпсований, і тим не менш парацетамол займає одну з провідних позицій в когорті анальгетиків і досі вважається одним з найбільш безпечних.
На різні випадки життя
Наступна підгрупа включає кілька різномастих рецептурних знеболюючих препаратів.
У категорії маловідомих анальгетиків:
Флупиртин — потужний неопиодный анальгетик центральної дії, застосовується для лікування помірної та тяжкої головний, періодичної болю, болю після травм та при злоякісних новоутвореннях. Не викликає звикання. Трициклічні антидепресанти, особливо амітриптилін, чудово справляються з болем, однак не можна забувати, що до основним антидепресивній ефекту на додачу вони мають безліч побічних. Деякі протиепілептичні засоби, зокрема карбамазепін, габапентин та прегабалин. Точний механізм їх анальгетичної дії поки залишається неясним, проте ці препарати здатні ефективно лікувати нейропатическую біль, у тому числі і важку. Зрозуміло, «нестандартні» анальгетики не призначені для масового застосування, але в практиці лікарів різних спеціалізацій вони можуть бути незамінними. Цей факт ще раз підтверджує азбучну ��істину: щоб уникнути розвитку побічних ефектів і інших неприємностей біль повинен лікувати лікар, а не сусідка або рекламна красуня.І найбільша небезпека таїться в самолікуванні препаратами, доступними для широкого застосування, — НПЗП, про яких ми з вами поговоримо в наступній статті.
Марина Поздєєва
Фото thinkstockphotos.com
Товари по темі: парацетамол, флупиртин, амітриптилін, карбамазепін, габапентин