Відкриття деяких препаратів вчинила справжній прорив у медицині. З'явившись багато років тому, вони і донині входять в число кращих лікарських препаратів і використовуються в клінічній практиці. Вакцина проти віспи, антибіотики та інсулін подарували життя мільйонам, наркоз не тільки зробив медицину більш гуманною, але й сприяв розвитку хірургії, а аспірин виявився свого роду «таблеткою століття».
Наркоз
Складно уявити, що коли-то хірургічні операції проводилися без загального знеболювання. Для того щоб полегшити муки пацієнтів, середньовічні медики користувалися губками, просякнутих соком одурманюючих рослин, наприклад конопель. Губки підпалювали, а вдихали дим хворі засипали. Менш гуманним способом було використання важкого предмета, після удару яким пацієнти просто втрачали свідомість.
Пошуки кращого рішення тривали не одне століття. До середини XVI століття Парацельсом були виявленои знеболюючі властивості пари сірчаного ефіру, однак це відкриття довго залишалися непоміченим — ефір стали використовувати в клінічній практиці лише в середині XIX століття.
Перша публічна демонстрація ефірного наркозу була проведена в 1846 р. Для цього американець Томас Мортон розробив спеціальний прилад, ефективність якого відважний медик перевірив на своїй собаці і на самому собі. Охочих поспостерігати за проведенням першої в світі операції з анестезією в Бостонському госпіталі зібралося чимало. У них на очах Мортон успішно видалил пухлину на шиї 25-річного пацієнта-добровольця.
В Росії аналогічну операцію провели через кілька місяців — у лютому 1847 р. З тих пір анестезія стала застосовуватися все частіше і частіше, і в наші дні наркоз використовується при проведенні будь-який мало-мальськи серйозної операції.
Аспірин
Аспірин, або ацетилсаліцилова кислота, — одне з найпопулярніших і недорогих ліків у всьому світі. Втім, ще стародавні єгиптяни використовували цілющі властивості саліцилової кислоти, що міститься у вербовій корі. Це засіб допомагало при лихоманці і знімало запалення.
У 1897 р. Фелікс Хоффман, співробітник німецької компанії «Байєр», синтезував у лабораторії ацетилсаліцилову кислоту в стійкій формі. Раніше інші дослідники робили спроби виділити з вербової кори «те саме» чудодійний речовина або ж синтезувати його. Однак їх препарати володіли серйозними побічними явищами і настільки неприємним смаком, що широкого розповсюдження не отримали.
Лікарський препарат, створений Хоффманом, виявилося краще і безпечніше, швидко завоювавши популярнос��ь. Вже в 1899 р. воно стало офіційно продаватися в аптеках під назвою аспірин.
Механізм дії цього лікарського препарату був розшифрований лише в 1971 р. Це вдалося англійцю Джону Вейну і його шведським колегам Суне Бергстрему і Бенгту Самуельсону, який отримав за своє відкриття Нобелівську премію з медицини в 1982 р. Вчені показали, що ацетилсаліцилова кислота пригнічує синтез простагландинів, що беруть участь у розвитку запалення.
Інсулін
ckPhotos-181987582.jpg" width="650" height="433" />
А канадці Фредерік Бантінг і Джон Маклеод отримали свою Нобелівську премію в 1923 р. за відкриття інсуліну. Вчені першими змогли виділити інсулін з клітин підшлункової залози собаки і надалі показали, що його введення допомагає знизити рівень цукру в крові. Спершу випробування цього лікарського препарату були проведені на собаках, а потім його ефективність була перевірена і на людях, що страждають діабетом.
Ліцензія на виробництво цього лікарського препарату була продана Університету Торонто ��цього за один долар, і з 1923 р. препарат почали виробляти в промислових масштабах.
Відкриття цього лікарського препарату виявилося буквально порятунком для мільйонів людей, які страждають діабетом, адже щоденні ін'єкції цього гормону їм життєво необхідні.
Пеніцилін
Виявлення антибіотиків також стало одним з найважливіших етапів у розвитку медицини. Першовідкривачем пеніциліну вважається Олександр Флемінг. У 1929 р. він помітив, що цвіль, яка виросла на чашці Петрі з бактеріальною культурою, виділяє якесь речовина,��авляющее зростання бактерій. Речовина отримала назву «пеніцилін», так як виробляв його пліснявий гриб роду Penicillium.
Але виділити це дивна речовина в стійкій формі Флемингу не вдалося, це зробили Ернст Чейн і Говард Флорі через десять з гаком років, у 1940 р. І в цьому випадку не обійшлося без Нобелівської премії — троє дослідників були удостоєні її в 1945 р.
Цей препарат допоміг врятувати мільйони життів як під час Другої світової війни, так і в мирний час. В даний час в клінічній практиці використовується величезна кількістьство антибіотиків, альтернативи яким немає. Однак бактерії не дрімають, з кожним роком зростає кількість виявлених суперштаммов, стійких до антибактеріальному лікуванню.
Вакцина проти віспи
Віспа протягом століть була одним із захворювань, щорічно уносившим величезну кількість життів. В наші дні смертельний вірус переможений, і зараження їм природним шляхом більше не відбувається. Все це стало можливим завдяки загальної вакцинації.
Вперше вакцинація проти цього страшного вірусу була проведена Едвардом Дженнер��м в 1796 р. Він прищепив вміст одного з гнійних пухирців з руки хворої коров'ячою віспою селянки восьмирічному хлопчику. Через деякий час хлопчика прищепили повторно — на цей раз Дженнер ввів йому вміст ампули хворого натуральною віспою. Симптоми небезпечного захворювання у хлопчика не з'явилися.
Вже в 1798 р. в Англії була розпочата масштабна вакцинація військових, а незабаром дженнеровская вакцина почала свій тріумфальний хід по світу. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, останній випадок цього вірусу бл зареєстрований у 1977 р., а в 1980 р. було оголошено про остаточну ліквідацію захворювання.
Сучасна медицина теж не стоїть на місці і прагне зробити лікарські препарати краще. І хто знає, який стане життя майбутніх поколінь, коли вдасться знайти ефективний засіб від хвороби Паркінсона, універсальні ліки від раку або ж досягти нових висот в регенерації тканин і органів.
Скрипник Ксенія
Фото thinkstockphotos.com
Товари по темі: інсулін, аспірин