Прийнято вважати, що онкологічні захворювання — одна з головних загроз людства. Але в запалі битви з цим грізним ворогом іноді ми схильні забувати про почуття міри. Перемога над хворобою здається нам найважливішим завданням, але коли мова йде про людей похилого віку, важливо поглянути на ситуацію під іншим кутом.
Минулої осені в світових новинах висвітлили історію 90-річної американки Норми Бауэршмидт, у якій лікар�� виявили рак матки. Замість того щоб лягти в лікарню і боротися за своє життя, жінка вирішила присвятити решту їй час... задоволень! У компанії власного сина і невістки вона на цілий рік вирушила в подорож по США і подолала близько 21 тисячі кілометрів, здійснюючи пункти зі списку «спробувати»: прокотилася на повітряній кулі, вперше в житті зробила педикюр, покуштувала устриць і багато іншого.
Здавалося б, такий крок — щось схоже повільної евтаназії. Адже медики цілком здатні були поборотися за життя місіс Бауэрш��идт і навіть подарувати їй кілька додаткових років. З іншого боку, ніхто не міг гарантувати, що операція чи лікування хіміопрепаратами виявилися успішними, так і наслідки втручань, ймовірно, не кращим чином позначилися на самопочутті літня леді. З урахуванням цих обставин вибір жінки вже не здається настільки божевільним, адже мати можливість розпорядитися залишком життя на свій розсуд — це важливе право кожної людини.
Інформація буває непотрібною
Але справа не обмежується відмовою від лікування: експ��роти багатьох країн в останні роки задумалися про доцільність проведення діагностичних скринінгів на рак у людей, розміняли восьмий десяток. У той час як у більш молодому віці такі процедури, як мамографія, флюорографія, колоноскопія та УЗД, дозволяють своєчасно запідозрити недобре, для старого профілактичний похід в лікарню може означати додатковий стрес і невиправданий дискомфорт.
логія" /> Читайте також: Онкологічна психологія
Хороший приклад — ситуація з раннім виявленням пухлин передміхурової залози шляхом визначення простат-специфічного антигену (ПСА) в крові у чоловіків. Справа в тому, що позитивний результат цього тесту не завжди свідчить про наявність пухлини, а якщо вона і є — то без додаткових обстежень складно встановити ступінь її агресивності. В деяких випадках остаточно судити про доцільність оперативного втручання при раку простати можна тільки после... самої операції. При цьому видалення залози загрожує такими тяжкими ускладненнями, як нетримання сечі, імпотенція або хронічні болі в області малого тазу.
А тепер уявіть собі літнього чоловіка без жодних значущих скарг на самопочуття, якого «обрадували» діагнозом «аденокарценома передміхурової залози». Йому б насолоджуватися часом в компанії онуків і правнуків, писати мемуари і дрімати в кріслі-гойдалці з лю��имой книгою. А замість цього він під впливом умовлянь наляканих родичів відправляється в онкоцентр — опромінюватися і оперуватися. А слідом — довгий реабілітаційний період, необхідність надягати дорослі підгузники, щодня приймати знеболюючі...
Невипадково, згідно однієї з теорій, виникнення злоякісних новоутворень є одним з природних механізмів смерті, необхідним для «оновлення» популяції. Зрозуміло, рак у дитини або людини середнього віку — це трагедія, і варто докласти всі ��мули, щоб врятувати пацієнта. Але чи так важливо бігти від онкології після певного вікового рубежу?
Економічне питання
Проблема має і фінансову підґрунтя: нещодавно американські експерти підрахували, що 40 % медичних страхових бюджетів США витрачається на профілактичні обстеження, які не є необхідними. Під це визначення потрапляють і витрати на проведення скринінгів для виявлення раку у людей похилого віку.
�ія у літніх: економічне питання" width="650" height="433" />
І справа тут зовсім не в зневажливому ставленні до людей похилого віку. Просто в ситуації, коли пацієнт вже подолав відмітку, позначену в демографічній статистиці як «очікувана тривалість життя» (у Росії вона становить 71,2 року), ймовірність того, що пухлина встигне вирости до небезпечних розмірів перш, ніж людину вб'є гіпертонія, ниркова недостатність або інший хронічний недуга, значно знижується. А навіщо виявляти і лікувати те, що не заважає жити?
Саме з цієї причине в останні роки зарубіжні експерти переглянули свої погляди і більше не рекомендують проводити колоноскопію для скринінгу на рак товстої кишки, мамографію для скринінгу на рак молочної залози, ПАП-тест для скринінгу на рак шийки матки пацієнтам старше 75 років.
Розум і почуття
Тим не менше, ситуація, коли літня людина відмовляється проходити обстеження або лікувати виявлену пухлина, може засмутити його рідних. Як зрозуміти — таке рішення зумовлено свідомим і виваженим вибором або є актом відчаю?
Коментує керівник регіональної громадської асоціації «Ліга практикуючих психологів і консультантів» Анастасія Камаєва:
«У солідному віці думки про власну смерть найчастіше виникають із-за загибелі ровесників, переконання, що саме в цей період варто йти, інформації про те, в якому віці йшли предки. Страх перед невідомістю, неминуче збільшує переживання, і коли лікар ставить діагноз, несумісний з життям, то у людини можуть бути змішані почуття — полегшення від знання, як вироб��дет останній важливий епізод у житті, від чого це станеться, і жаль про те, що саме такий діагноз.
Як визначити, що рішення відмовитися від лікування не викликано депресивним епізодом? Треба звернути увагу на ставлення близької людини до інших областей життя: як він про них відгукується, чого в них більше — радості, смутку, розчарування? Наскільки людина замкнулася в собі, наскільки сильно змінилася поведінка протягом двох-трьох тижнів після візиту до лікаря? Увага до настрою людини, його поведінки і перепадів емоційного фвона дозволить близьким надати необхідну підтримку, завдяки якій людина може прийняти рішення, не засноване на пригніченому стані».
Ольга Кашубіна
Фото istockphoto.com