Оригінальний препарат – це творіння фармацевтичної компанії, на створення якого потрібні були десятки років і величезна кількість коштів. Будь-яка подібна розробка патентується: забороняє конкурентам впроваджувати подібні засоби. Після припинення дії даного документа на ринок можуть бути випущені препарати-аналоги – дженерики. Вони мають незрівнянну перевагу – прийнятну ціну. У стремленіі заощадити, багато пацієнти прагнуть знайти російські аналоги імпортних ліків.
Але дженерики мають свої недоліки: ідентичну копію створити практично неможливо. Звичайно, бувають ситуації, коли відтворене засіб виявляється краще оригінального. Але подібна інформація відома лише фахівцям – лікарям і фармацевтам, які щодня бачать результат дії ліків на своїх пацієнтів і клієнтів.
Закон проти ліків
Таблетки нам прописує лікар або рекомендує фармацевт – істина, знайома кожномудому. В тому числі і бізнесу. Для підвищення продажів компанії вдаються до допомоги своїх співробітників – медичних представників. Вони відвідують лікаря і намагаються переконати виписувати лікарські засоби саме їх компанії.
Дане положення речей не могло залишитися осторонь від законодавчої системи. Останнє віяння вимагає від лікаря прописувати в рецепті діюча речовина (МНН, міжнародна непатентована назва), а не назву конкретного препарату. А вже в аптеці фармацевт запропонує кілька варіантів для покупки. Согласно задумом, такий крок дозволить захистити пацієнта і медичне співтовариство від маніпуляцій з боку бізнесу.
Гонитва за діючою речовиною
Використання МНН – логічний крок. Ось тільки не всі медичні працівники солідарні з владою. І справа тут далеко не в меркантильної точки зору.
По-перше, дженерік не завжди буде порівняти з оригіналом. Адже конкурентам відомо лише діюча речовина останнього, але за лаштунками міститься безліч іншої важливої інформації: технологія, кількість допоміжних речовин і т. д. В такому випадку аналог може відрізнятися від оригіналу вираженістю основного ефекту.
По-друге, передбачити його дія важче, адже компанія-конкурент просто створила копію, вона не витрачала час на відкриття молекули і підбір лікарської форми. З цієї причини ефект дженерика виявляється менш вираженим. Пацієнтам доводиться більш тривалий час чекати результату або взагалі не побачити його. Звичайно, бувають і винятки, але знати їх можуть тільки працівники медичної середовища.
Як же тоді купувати собі ліки? Для ��ачала не варто відразу ж купувати найдешевший препарат. Погодьтеся, зі своїм здоров'ям слід робити більш грамотно.
Вступите в діалог з фармацевтом або лікарем, задайте йому питання. Наприклад, чому варто купувати саме цей засіб. У чому він бачить його переваги? А які є аналоги? Чи є у них які-небудь вигідні сторони.
Повірте, раціональніше спочатку розпитати спеціаліста. Нехай він обґрунтує свій вибір, адже за його спиною є величезний досвід призначень та рекомендацій. І тільки після цього приймати рішення про предвшанування – почати лікування оригінальним засобом або його аналогом.
Тетяна Лапшина, провізор, викладач біохімії (Москва)
Фото pressfoto.ru