Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Жизнь без желчного

12.07.2015

Ми йдемо на видалення тієї чи іншої частини тіла тоді, коли іншого виходу немає, оскільки подальша бездіяльність може призвести до ще більш сумних результатів. І не так важливо — це видалення нижньої кінцівки або жовчного міхура. Хоча з жовчним міхуром нам, звичайно, простіше розпрощатися, ніж з ногою, бо його не видно, він схований десь там, в утробі організму.

Біль — ось той сигнал, який змушує діяти. Хроні��еская, постійний біль змушує навіть самого боягузливого і ненавидить лікарів пацієнта звертатися до хірургів, просити про допомогу. Всі сподіваються, що жертва буде виправдана, що, видаливши причину болю, вийде позбутися від мук назавжди. І в переважній більшості випадків так і буває. Але, на жаль, іноді трапляються збої.

Фантомні болі

Іноді після операції людини продовжують мучити сильні фантомні болі. Це коли здається, що віддалений орган все ще на місці і болить як і раніше.

На жаль, частина подібних випадків є результатом недбалої роботи хірургів. Наприклад, будь-хірург знає, що стегновий нерв потрібно перетинати швидким, упевненим рухом гостро заточеного скальпеля, а не «пиляти» його, інакше післяопераційних проблем не уникнути.

Читайте також: Що потрібно зробити перед операцією

Так і з жовчним міхуром. Наприклад, якщо залишена довга кукса протоки від жовчного мішечка, там впоследствії може застоюватися жовч. В результаті грубих маніпуляцій на жовчному протоці утворюються рубці, що може викликати звуження протоки. Спайковий процес поза протоки теж може порушити рух жовчі в післяопераційному періоді.

У той же час швидка, акуратна операція, що виключає залишення довжиною кукси жовчного протоку, якщо і не дає повної гарантії, то значно підвищує шанс на те, що з болем ви дійсно розпрощалися.

Постхолецистектомічний синдром

border="0" alt="Життя без жовчного" width="650" height="465" />

Пишуть ще й про так званий постхолецистектомічний синдром, який виникає після видалення жовчного міхура. Я спробував розібратися в цьому явищі, але чим далі я читав про цей самий синдром, тим більше плутався в причинах і проявах.

І якщо чесно, «наживо» я жодного разу не бачив такого діагнозу. Звичайно, може бути, тому що я реаніматолог, а не хірург і навіть не терапевт. Але насправді — дуже складно виокремити цей діагноз з безлічі можливих захворювань, які до нього від��осят (гастрит, рефлюксна хвороба, панкреатит, гепатит, здуття живота, метеоризм, і т. д. і т. п.).

Чимало і симптомів у цієї загадкової напасті, серед них:

Порушення всмоктування поживних речовин, вітамінів. Люди стрімко худнуть. Сильні болі в результаті підвищення тиску в жовчних шляхах. Вони бувають цілком певної локації але можуть бути і розмитими, десь всередині підніматися по стравоходу через рефлюксу. Частий рідкий стілець. Їжа пролітає, не встигаючи пройти всі стадії травлення.

До речі, я все-таки звернувся до колег��м-хірургам, і вони мені розповіли, що більшість пацієнтів з подібним синдромом проходять лікування у терапевта, оскільки причиною є спазм сфінктера Одді, того утворення, що знаходиться на виході у жовчної протоки. Спазмолітики і знеболюючі позитивно вирішують цю проблему.

Лікування та профілактика післяопераційних ускладнень

Все буде залежати від того, що призвело до страждання. Якщо це спазм сфінктера, то, як я вже сказав, призначають спазмолітики, знеболюючі. Якщо це камінь, звуження, пухлина, довга кукса жовчно��про міхура, то, на жаль, доводиться знову лягати під ніж.

Знову ж таки, я знаю, що наші люди вічно тягнуть до останнього, йдуть на операційний стіл вже тоді, коли камінь ось-ось випаде в черевну порожнину. І мають при цьому купу супутніх патологій у вигляді недолеченного панкреатиту, гастриту, коліту і ще купи всяких -итов. Між тим запальні зміни цих органів посилюються в післяопераційному періоді, викликаючи спайковий процес у животі. Гастрити, ентерити ведуть до набряку вивідної протоки жовчних шляхів.

Тому потрібно підготує��ся: до втручання пролікувати всі свої хронічні болячки, відмовитися від шкідливих звичок і, звичайно ж, вибрати хорошого фахівця. Все це на 90 % гарантує, що після операції життя стане легше.

Володимир Шпиньов

Фото istockphoto.com

Рассказать друзьям:
Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка