Кожен, хто займався танцями, знає, що «магія танцю» дійсно існує. А цілющі властивості танцювальної терапії знаходять все нові підтвердження.
Ще в 2005 році професор нейробіології із США, доктор Геммон М. Ерхарт (Gammon M. Earhart) вивчала відмінності в характері руху здорових людей і пацієнтів з хворобою Паркінсона (БП). Вона звернула увагу на те, що люди з БЖ зокрема насилу повертаються і маневрируют при ходьбі. Приблизно в той же час вона дізналася про дослідження, в якому літні люди з поганою координацією рухів поліпшили почуття рівноваги, просто навчившись танцювати аргентинське танго.
Доктор Ерхарт загорілася ідеєю можливості використання танго для поліпшення стану хворих БЖ. Після того як їй вдалося знайти деякі підтвердження своєї гіпотези, дослідження, присвячені танцювальної терапії паркінсонізму, стали набирати популярність.
Так, у недавньому експерименті, результати якого були опубликовани канадськими вченими в квітні 2015 року, взяли участь 40 чоловіків та жінок з БВ, які протягом 12 тижнів брали уроки у професійних викладачів аргентинського танго.
В результаті у всіх хворих було відзначено явне поліпшення почуття рівноваги і функціональної рухливості, частково зменшилися тремор і м'язова ригідність. Танці також поліпшили емоційний фон учасників і навіть надали позитивний вплив на когнітивні функції.
«Разом з отриманням нових доказів того, що регулярна фізична активність ��нижает ризик розвитку БЖ, стає все більш очевидно, що ця ж активність здатна сповільнити прогресування захворювання», — говорить автор дослідження, доктор Сільвія Роменец (Silvia Rios Romenets) з клініки вивчення рухових розладів в Монреалі (Movement Disorders Clinics, Канада).
Освоєння кроків аргентинського танго корисно для розвитку координації і почуття ритму, що, безсумнівно, знижує ймовірність падінь пацієнтів та дозволяє хворим почувати себе впевненіше при поворотах тіла. Крім того, регулярні заняття танго тренують пам'ять, а також допомагають одночасного розвитку концентрації уваги, так і здатність до багатозадачності, настільки необхідних для запам'ятовування танцювальних елементів і рухи в ритмі музики.
Лікарі традиційно рекомендують щоденну фізичну активність пацієнтам, що страждають хворобою Паркінсона, але, на жаль, далеко не всі можуть змусити себе виконувати монотонні вправи. Цю проблему вирішує танцювальна терапія. Давно доведено зв'язок музики з центрами задоволення в головному мозку, до того ж соціальна взаємодія в танц�� теж надає позитивний ефект. Тому заняття танцями не тільки лікують, але й приносять радість.
Ірина Кайнова, Ксенія Скрипник
Фото thinkstockphotos.com