Кожен з нас, одного разу захворівши і валяючись у ліжку з нежиттю, кашлем і температурою, казав собі, що «імунітет ослаб». І відчував бажання, так само гаряче, як чай з малиною і медом, негайно прийняти якусь «чарівну таблетку» для його термінового «підняття». Тим більше, що з екрану телевізора та зі сторінок популярних видань з телепрограмою, гороскопом і анекдотами на останній сторінці, нас закликають немедленн�� зайнятися цим «підйомом». Ось тільки обличчя лікарів, до яких ми звертаємося за порадою прописати панацею від загрожують нам у майбутньому хвороб, чомусь темніють.
Хоча що ж тут незвичайного? Ще зі шкільного курсу біології все знають, що імунітет буває вроджений і набутий. Перший є у всіх нині існуючих багатоклітинних організмів. В якості прикладу лікарі наводять несприйнятливість людини до чуми собак. Є захворювання, якими ми не можемо захворіти навіть теоретично. А ось з придбаним – все набагато цікавіше. Ми ж��вем у світі конкуренції: існує маса організмів, готових у будь-яку хвилину поживитися за наш рахунок. Їх не зупиняє навіть можливість загинути всередині нас разом з нами. І якщо б у нас не було механізмів захисту від цих непроханих «квартирантів», то людство давно б вимерло. Імунна система якраз і відповідає за виявлення та знешкодження потрапляють усередину тіла «загарбників».
Аж до початку XX століття вчені абсолютно не розуміли, як саме організм розпізнає і знищує хвороботворні агенти і при цьому не атакує з��власні клітини. До середини століття картина стала прояснюватися, а до 2000-х років вчені відразу декількох країн спільними зусиллями практично повністю розкрили основні закономірності і технічні деталі функціонування імунітету (хоча деякі глобальні принципи неясні досі). Через це у 2011 році вченим була присвоєна Нобелівська премія. Причому вперше за історію Нобелівському комітету довелося вперше порушити § 4 статуту Нобелівського фонду, згідно з яким премія не може бути присуджена посмертно (один з дослідників (Ralph M. Steinman) помер від раку). Але заслуга в справі вивчення імунного захисту була настільки велика, що Комітет пішов на це маленьке припущення. Ось наскільки проблеми вивчення імунітету виявилися важливі для людства в цілому!
У пошуках панацеї
І залишилося тільки і всього – придумати «диво-таблетку». Але саме з цим справи у дослідників буксують. Досить згадати таке грізне захворювання, як СНІД – синдром набутого імунодефіциту, щоб стало зрозуміло, що не на будь-яку хворобу можна придумати вакцину, сироватку і ліки. Але нам-то �� момент підвищеної сопливости і загального нездужання потрібна не боротьба з інфекцією, а можливість швидко, прикінчивши вірус або мікроб в організмі, відновити втрачені сили і не «підхопити» нову напасть!
І саме це ми і називаємо «підвищити імунітет», дотримуючись традицій попередніх поколінь. А доктор пропонує змінити раціон харчування, позбутися шкідливих звичок і побільше часу спати і проводити на свіжому повітрі! Це здається абсолю��але нелогічним – і ми відправляється на пошуки іншого лікаря.
Читайте також: Харчування для імунної системи
І, як це ні дивно, такі лікарі знаходяться! У них не варто питати про органи імунної відповіді, вони з великим захопленням розкажуть про виснаження імунітету при будь неполадки в організмі, змішавши разом перевтома і перенесене інфекційне захворювання, погану екологи�� і гельмінтоз, фанатичне слідування дієті і захворювання шлунково-кишкового тракту.
Будь-яка хвороба, будь-який вік, будь фізіологічний стан – від народження дитини до природного старіння – для них є проявом «зниження імунітету», яке просто необхідно лікувати різноманітними ліками. Слід врахувати, що рідко коли такі «лікарі» направлять пацієнта до гематолога, імунолога або на імунограму (спеціальне дослідження, що дозволяє з точністю верифікувати механізм зниження або дефіциту імунітету). Нє вони і призначають препарати, які вимагають постійного контролю лікаря або видаються строго за рецептами. Призначаючи рецептурний препарат, лікар в якійсь мірі бере на себе чималу відповідальність за його побічні ефекти та правильність призначення. Коротше, «лікування» імунітету – річ дуже складна і не проводиться за одне відвідування лікаря і «на око».
А що ж рекомендують нам «добрі» лікарі? Щоб не морочитися з термінами, фармакологи назвали ці препарати «імуномодуляторами», або «адаптогенами». Вплив їх на організм до�� не вивчено, а ось кишеню пацієнта вони полегшують дуже успішно!
Імуномодулятори як ящик Пандори
На першому місці, зрозуміло, вітаміни і вітамінні добавки, особливо разом з мінералами (солями всіх складових Таблиці Менделєєва). Пояснюється таке призначення зазвичай тим, що організм виснажив свої запаси в боротьбі з вірусами і дієтами і потребує поповнення боєзапасу. На другому – різноманітні рослинні зілля, найчастіше укладені в новомодні нині желатинові капсули або розчинені у солодкому сиропі. У населення же особливим попитом користуються такі «поліпшувачі імунітету», які розбавлені в добре очищеному медичному спирті і продаються без рецепту. Турбота про здоров'я, що тут скажеш!
Детально розібратися, що саме працює в цих чудо-рослини, неможливо, і тому вони призначаються всім і кожному за якимось розуму незбагненним алгоритмами. Анотації обіцяють позбавлення від такого широкого спектру хвороб, що закрадається сумнів, де саме наб��рали виробники цей сонм приголосних на досліди над собою пацієнтів? І тоді лікаря здається, що, призначивши цю ядерну суміш невиразних інгредієнтів, він і сам стає якимсь дослідником, а пацієнт – покірливо лабораторної щуром.
А тут ще до загальної суміші вітамінно-рослинних компонентів іноді домішуються продукти бджільництва, витяжки крові, молозива або елементів молока ссавців, жиру і виділень відомих і невідомих вченим залоз усіх наявних у природі тварин і комах, хітину, луски, хрящів і будь-якого іншого органу всього водоплавного-плазуна-літаючого... І ще різноманітні смоли, олії, розтерті в порошок екскременти когось давнього та інші знайдені невідомо де останки невідомо чого... З глузду з'їхати можна!
Зауважу, що кожні три-п'ять років на фармакологічному ринку виникають з нізвідки нові і «імуностимулятори», «не мають аналогів, унікальні і не мають побічних ефектів», які є «передовим ланкою в боротьбі з пригніченим імунітетом» і пообіцяли всім негайне зцілення. Згадується також, що дане се��ство вже точно «на голову вище» всіх застосовуваних раніше зілля. Ну і вартість його теж відповідна.
Але до них не заросте народна стежка...
І найцікавіше те, що пацієнти, з пристрастю які прагнуть доктора про самому незначному побічний ефект життєво необхідних ліків, типу гормонозаместительной терапії, гіпотензивного препарату або антикоагулянту, радісно погоджуються на призначення «невідомої тваринки» в красивій упаковці і яскраво виведеним «підвищує імунітет».
І дітям згодні давати – необмежені�� кількостях. Адже як підвищити імунітет», не вдаючись до пігулок і лікувального зілля, кожен знає і сам. Тільки це дуже нудно: правильно харчуватися, вчасно лягати спати, регулярно займатися фізичними вправами, багато часу проводити за комп'ютером і переглядом телепередач, а прогулянки на свіжому повітрі...
Набагато простіше пошукати «доброго лікаря» , який випише нам «чарівну таблетку», не замислюючись про те, на що вона дійсно подіє у нашому складно налаштованому організмі і буде рада наша імунна система такого «��одарку»...
Валентина Саратовська
Фото thinkstockphotos.com